Форма держ. пристрою: якою вона буває

Форма держ. пристрою - це різновид адміністративно-територіального принципу відтворення політичної влади, організованого таким чином, щоб досягати максимальної ефективності управління суспільством. Останнє, як відомо, являє собою досить-таки складно організовану структуру, де воєдино сплетені безліч індивідуальних, колективних і класових інтересів. Тому, переслідуючи мету оптимізації структури управління, держава на своїй території штучно розділяє простір на відносно самостійні суб'єкти, в яких відтворює ідентичні управлінські структури (державні інститути та їх представництва).

Поняття і форми гос. пристрої

Таким чином, мова йде не тільки про оптимізацію принципу територіального облаштування влади, а й про фіксацію моделі вертикального або горизонтального управління. В демократичних державах основні функції управління розподілені між органами місцевого (комунального) управління. Держава в цьому випадку лише виконує функції нагляду, контролю та стратегічного планування. В авторитарних режимах, навпаки, упор робиться на побудові «вертикалі влади», ієрархічно кланової керованості. Тому основний політичний функціонал віддається адміністраціям, керованим з центру.

Форма держ. пристрою також залежить від укорінених практик і особливостей історичного пристрою. Прийнято вважати, що в світі існують три основні форми - унітарна, федеративна і демократична. Розглянемо їх по порядку.

Унітарна держава - країна, де регіони не мають правом на автономію. А тому вони не можуть проводити власну внутрішню і зовнішню політику, а також мати свої представництва на міжнародній арені. Правда, зустрічаються і «в цілому» унітарні держави, але зі своїми внутрішніми автономними утвореннями, наприклад Україна та Іспанія. Нерідко подібний дисбаланс між різними територіями провокує конфліктні ситуації, особливо якщо автономія має значний економічний потенціал. Форма держ. пристрою в таких країнах украй нестійка і може змінюватися під тиском як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.

Федеративні держави, як правило, утворилися на базі окремих суверенних територій, схожих ментально, культурно і етнічно. Цей тип широко представлений колишніми імперіями і областями, які збиралися позаправові засобами, - ФРН, США, РФ. У цьому випадку форма держ. пристрою орієнтована як на закріплення національної цілісності, так і на політико-економічне утримання потенційно конфліктних територій. Зауважимо, що тут присутній передача частини суверенних прав федеральному центру в обмін на гарантії безпеки. Тому, незважаючи на складність історичного минулого, такі країни є міцно «зшитими» утвореннями, об'єднаними однією ідеєю і «планом» розвитку, цементуючим унікальність нації.

Конфедерація - це тимчасове утворення суверенних держав для досягнення певних цілей. Така форма держ. пристрою - досить рідкісне явище і практично не зустрічається в сучасному світі.

Форма держ. устрою Росії - федерація, до складу якої входять республіки, краю, автономні області та округи. Така складна конструкція обумовлена двома факторами. По-перше, особливістю етнічного та національного складу російської держави. А по-торих, значними територіальними площами, якими легше управляти, спираючись на відносно малі адміністративні одиниці (суб'єкти).