Застосування права - основи легітимного використання чинного законодавства


Застосування права є процес, що вимагає до себе особливо пильної уваги. При цьому значення мають не тільки суб'єкти такої дії, а й сама діяльність. Від того, наскільки правильно будуть обрані джерела права, суб'єкти, їх застосовують, і дотримані стадії, залежить не тільки вірний результат, а й легітимність усього процесу.

Застосування норм права - суть

Вступаючи в будь суспільні відносини, особа, незалежно від його статусу, діє згідно з визначеними соціальним нормам. І, звичайно ж, застосування права не є винятком, особливо, якщо діючим суб'єктом виступає держава.

У яких випадках це відбувається:

- основне, коли норма права сама вказує на даний факт, наприклад, при оформленні допомоги на дитину-

- коли застосовувана норма містить в собі елементи підпорядкування державі як базисного явищу, його частин (уряд і департаменти) -

- коли існує багатоваріантність використання права - в даному випадку саме суд як державний орган визначає сферу правовідносин, а значить, і виконує відповідне застосування норм права-

- останній, але в теж час об'ємний варіант застосування права, полягає у використанні його як інструмент покарання за скоєний і доведений протизаконна дія.

Отже, базуючись на даних випадках, можна виділити, що застосування права характеризується:

- особливим суб'єктом - державою та / або його органамі-

- носить індивідуальний, суворо спрямований характер для конкретного юридичного факту-

- має визначену законом процесуальну форму-

- його закінчення має носити характер легітимного рішення.

А тому визначення, що характеризує розглядається явище, має виглядати наступним чином:

Застосування права - це особлива діяльність держави за індивідуальним використанню законодавства країни з обов'язковим винесенням рішення по ситуації, що розглядається.

Для більш повного з'ясування суті даного явища слід ознайомитися з основними стадіями його здійснення.

Стадії застосування права

Як і будь-який процес, індивідуальна реалізація норм права за участю держави йде свої логічні ступені. Відносно даного явища прийнято виділяти три основних стадії, затверджені як теоретиками, так і практиками права.

Перша стадія, отримала назву «встановлення обставин». На даному етапі в обов'язок державних органів ставиться визначити всі фактичні дані по конкретному факту. Найбільш наочно дана стадія відображається в кримінальному процесі на етапі попереднього слідства. Але може виражатися і в оцінці представлених даних.

Друга стадія є оцінкою відповідності застосовуваної норми права і встановлених доказів. У даному випадку державний орган розглядає, наскільки конкретний випадок збігається з гіпотезою норми. Причому оцінюється як суб'єктний склад, так і об'єкти, а також причинно-наслідковий зв'язок.

Третьою стадією виступає «Винесення індивідуального юридичного рішення», в якому мають бути чітко відображені дві перші стадії і їх легальний результат. У даному випадку державний орган зобов'язаний винести так званий «акт застосування права». Їм постають постанови, накази, рішення, вироки.

Стадії застосування права не допускають змін або відступи від чітко вивіреної форми. Відсутність або підміна одного етапу іншим веде до того, що акт, отриманий в результаті, може бути оскаржений і визнаний нелегітимним.

Отже, застосування права - це чіткий механізм, що дозволяє не тільки державі, але й іншим суб'єктам використовувати законодавчі та інші норми для здійснення індивідуальних прав.

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!