Коли економічний потенціал потенціалом в дійсності?
Економічний потенціал - поняття ємне. Воно включає такі складові, як природні ресурси країни, трудові та людські ресурси, задіяні зараз і потенційні в майбутньому.
Деякі порівняння
Прийнято вважати, що головний економічний потенціал будь-якої країни - її народ, творець матеріальних і духовних цінностей. Це вірно, але не варто списувати з рахунків і інші фактори. Наприклад, багато західні сусіди щиро заздрять природних багатств Росії. Вона займає лідируючі місця в світі з видобутку та експорту деревини, нафти, газу та багатьох інших копалин. Але, як не дивно, це жодним чином не відбивається на рівні життя російських громадян.
Для порівняння візьмемо таку країну, як Німеччина. Вона не володіє великими запасами природних ресурсів, але при цьому має одну з найбільш високорозвинених економік світу і один з найвищих рівнів життя населення.
У чому ж секрет такого успіху? Думається, він простий. Коли в економічний потенціал країни входять поклади «чорного золота», немає потреби займатися високими технологіями, інвестувати в наукомістких виробництво, щоб заробляти на продажі конкурентноспроможної продукції. Набагато простіше експлуатувати родовища, «видоюючи» з них все можливе. Стосується це не тільки нафти, але і газу, вугілля, золота, деревини і взагалі все, чим багата земля російська.
Деякий час тому президентом Путіним було поставлено завдання - досягти такого стану справ, щоб доходи від реального сектора економіки, тобто від виробництва, дорівнювали доходам від експорту нафти і газу. Для цього навіть було докладено чимало зусиль. У Росії відкрилися підприємства по збірці автомобілів багатьох іноземних марок. Були досягнуті певні успіхи в цьому напрямку. Але все одно російська продукція є мало конкурентної і продається тільки всередині СНД. А живе країна в основному за рахунок експорту природних копалин. І так буде до тих пір, поки копалини не закінчаться або їм не буде знайдена заміна. Висновок простий - економічний потенціал Росії у вигляді природних запасів витрачається абсолютно не економічно.
Інша справа - вищезгадана Німеччина, яка купує за валюту нафта, газ для своїх підприємств і просто для побутових потреб. Німецький народ змушений в таких умовах генерувати технологічні винаходи, інновації, постійно вдосконалювати своє виробництво, перебуваючи в жорстокої конкуренції з сусідами по Євросоюзу, у яких теж немає особливих природних ресурсів. Тільки в таких умовах народ починає бути дійсно головним економічним ресурсом країни.
Ще одним прикладом того, як народ може заробляти гроші, нічого не беручи від природи, служать курорти. Баварські Альпи, Швейцарські Альпи, води Баден-Бадена, на які російська аристократія їздила ще з 19-го століття. Навіть Туреччина довела рівень сервісу на своїх чорноморських і середземноморських курортах до світового рівня. Виробництво випускає досить якісну продукцію. І, як результат, Туреччина за мірками Євросоюзу є міцним середняком по рівнем життя. А на іншому березі Чорного моря хиріють російські курорти, і самі росіяни люблять «патріотично» відпочивати де завгодно, - у Туреччині, Єгипті, Таїланді, на Багамах, активно своїми грошима піднімати економіку цих країн, але не в Сочі, Анапі, Туапсе, Геленджику . Це чомусь не престижно, та й рівень сервісу залишає бажати багато кращого, а ціни перевершують турецькі та інші.
Всі ці приклади в черговий раз доводять: як народ ставиться до своєї країни, так він і живе. І як економічний потенціал реалізується урядом, така від цього користь країні і народу. Адже, дійсно, скільки б золота не залягало в надрах тих чи інших земель, але ключовим є вміння правильно ним розпорядитися.
Приклад гідного, дбайливого використання економічного потенціалу країни демонструють Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт, Катар, Бахрейн, Бруней, держави невеликі за територією і населенням, але дають фору Росії за багатьма показниками. Всі вони багаті нафтою, але це не заважає їх урядам заохочувати розробки в галузі науково-технічного прогресу та інших сферах виробництва. Тому тут створені унікальні за своїм сервісу і доступні за цінами курорти, випускаються товари народного та промислового споживання, техніка, електроніка, і немає зациклення на нафтодоларах.
І ще інформація для роздумів
З часом найціннішим ресурсом на планеті стане прісна вода. У цьому плані Росії дуже пощастило, її водний економічний потенціал дійсно високий, тому саме в цій країні знаходиться більше чверті світових запасів прісної води. Чого тільки варта озеро Байкал, так бездумно знищувати ще зовсім недавно! Це говорить про те, що, після нафти і газу, Росія почне експортувати воду, намагаючись і звідси отримати вигоду і прибуток для своїх олігархів. Тому, до тих пір, поки буде що експортувати, безкоштовно і варварськи відбираючи у природи, російський народ ніколи не стане для Росії тим безцінним потенціалом, яким став німецький в Німеччині, американський - в США і т.д., а рівень життя в країні буде відповідати рівню економічної культури її народу.