Договір доручення

Нерідко виникає ситуації, коли громадянину необхідно укласти будь-які угоди, але в силу обставин він не може здійснити їх самостійно. Так, наприклад, при необхідності продажу нерухомого майна, громадянин може як особисто здійснити операцію, так і уповноважити на це іншу особу з причини своєї відсутності в місці знаходження цього майна або просто через небажання займатися оформленням. У такому випадку складається договір доручення на продаж нерухомості. Можна таким же чином доручити і вчинення інших юридичних дій.

Що таке договір доручення?

Відповідно до нього повірений, який представляє інтереси довірителя, здійснює від його імені юридично значимі дії, в результаті яких виникають певні права та обов'язки. Договір визначає тільки внутрішні відносини сторін, тому, як правило, повіреному передається довіреність, що підтверджує його повноваження. Строк дії довіреності не може перевищувати трьох років, якщо він не вказаний, то вона діє протягом року. Сторонами договору можуть бути не тільки фізичні, але і юридичні особи.

Оформлення

Договір доручення може полягати і в усній, і в письмовій формі і повинен відповідати законодавству з урахуванням загальних приписів про форму угод, що містяться в Цивільному кодексі України.

Якщо він письмовий, то в ньому докладно прописуються права та обов'язки сторін договору, строк на який його укладено, вартість послуг (якщо вони не є безоплатними). У зв'язку з тим, що дії повіреного спричинятимуть певні правові наслідки, бажано при складанні договору звернутися за юридичною допомогою до досвідченого фахівця.

Мета та порядок здійснення

Договір доручення складається тільки для вчинення юридичних дій, наприклад, для укладення торговельної угоди або ведення адвокатом справи на суді. Він не може складатися для вчинення фактичних дій, наприклад, виробництва ремонту, пакування речей і т.п.

Тим не менш, деякі фактичні дії можуть бути необхідні, наприклад, поїздка, наведення довідок, огляд та ін. Вони також є предметом договору, так як є допоміжними.

Повіреного можна уповноважити не на всі юридичні дії. Наприклад, він не може за довірителя одружитися, скласти заповіт, укладати трудовий договір, здійснювати батьківські права. Крім того, він не може бути уповноважений на вчинення незаконної угоди.

Повірений не має права здійснювати операції щодо самого себе, а також іншої особи, чиїм представником він також є. При здійсненні угоди на шкоду довірителя і зі злого наміру, вона може бути визнана недійсною.

Договір доручення повинен містити правомірні, здійсненні і конкретні вказівки. Повірений може від них відступити в інтересах довірителя, якщо він не міг запросити відповідь попередньо або не отримав його в розумний термін. У такій ситуації він повинен повідомити його при першій можливості.

Все отримане від третіх осіб повірений повинен передати довірителю, а той - прийняти виконання доручення та відшкодувати витрати, що виникли у зв'язку з виконанням. Це може бути оплата готелю, витрат на проїзд та ін.

Види договорів

Залежно від угоди, яку необхідно укласти, можна виділити: договір доручення на надання послуг, продаж і купівлю рухомого і нерухомого майна, оформлення експортно-імпортних операцій, приймання робіт і товарів та ін. Юридичні дії, пов'язані з вчиненням подібних угод, часто вимагають і певних професійних знань, якими не завжди володіє сам довіритель. З цієї причини, крім того, що повірений представляє його інтереси, він ще може і володіти цими знаннями і грамотно розпорядитися наданими йому правами та майном.

Припинення

Договір доручення може бути припинений у зв'язку з відмовою повіреного, скасуванням довірителем доручення, смертю однієї зі сторін, визнанням недієздатним або безвісно відсутнім.