Урок як основна форма навчання.

Урок як форма організації навчання був вперше теоретично обґрунтований видатним чеським педагогом Я. А. Коменського. Він ввів чіткий розподіл часу на навчання і відпочинок учнів, практику навчання з постійним складом учнів. Незабаром класно-урочна система Я.А.Коменского знайшла своє гідне місце в освітніх системах всього світу.

Урок як основна форма навчання витримав випробування часом, незважаючи на численні спроби педагогів піти від фіксованого відрізка часу в організації навчального процесу. Ідеї «вільного виховання і навчання», реформаторська педагогіка і рух альтернативного навчання безсумнівно вплинули на традиційний урок, але не змогли зрушити його з лідируючих позицій в якості основної форми організації шкільного навчання.

Урок як основна форма навчання має свої переваги. Цей невеликий відрізок часу є ключовим компонентом навчального процесу, володіє смисловий, тимчасової та організаційної закінченістю, являє собою цілісне утворення, що дозволяє вирішувати сукупність освітніх цілей і завдань.

За основною дидактичної мети традиційно виділяються наступні типи уроків:

а) урок вивчення нового навчального матеріалу з предмету-

б) урок закріплення знань і вдосконалення умінь, навиков-

в) урок повторення (систематизації, узагальнення) -

г) урок контролю та корекції знань, умінь і навичок.

Найбільш поширеним типом вважається комбінований урок.

Урок як основна форма навчання не є застиглим утворенням. Дивно, скільки новизни і нестандартності може вкласти в цей невеликий відрізок часу учитель-професіонал. Постійно в педагогічній практиці з'являються нові методичні знахідки.

З метою підвищення інтересу учнів до шкільних занять в 70-х рр. XX століття з'явилося нове явище - нестандартні уроки, тобто імпровізовані навчальні заняття з нетрадиційною структурою. Популярними стали нестандартні уроки - ділова гра, змагання, подорож, суд, аукціон, екскурсія та інші.

Урок як основна форма навчання зазнає не тільки структурні зміни, а й відчуває на собі соціально нові вимоги.

Сучасний якісний урок зобов'язаний використовувати новітні досягнення науки і педагогічної практики. Учитель повинен забезпечити умови для продуктивної пізнавальної діяльності учнів, враховуючи їх особистісні особливості-сприяти усвідомленню учнями міжпредметних зв'язків, формуванню мотивації та активізації особистості в освітньому процесі. Це далеко не повний перелік вимог, обумовлений сучасними запитами суспільства до випускників освітніх установ. Соціальні вимоги конкретизуються в триєдиної мети кожного окремого уроку: навчити, виховати, розвинути.

Урок як форма навчання зобов'язує вчителя до систематичного планування педагогічної діяльності. Підготовка включає тематичне планування системи уроків по даній темі і поурочні планування одного конкретного уроку.

Ефективність уроку, а також результат всього шкільного навчання залежить від ретельної підготовки педагога. Необхідними етапами підготовки є: діагностика стану якості знань учнів та мотивації, прогнозування результатів, проектування спільної діяльності.

Логічне постороения уроку в поєднанні з оптимальним підбором методів, прийомів, засобів навчання дозволяють досягати максимально високого результату в навчанні.

Однак провести якісний урок на високому сучасному рівні не завжди під силу навіть досвідченому педагогу.