Принципи податкового права в ретроспективі становлення економічної науки

Науковий ретроспективний аналіз розвитку податкового права неможливий без розгляду зарубіжного досвіду економічної та фінансової наук в даній галузі дослідження. Розуміння податку як невід'ємної ознаки держави породило ряд різних точок зору на його сутність, призначення, прийнятний механізм справляння, юридичне обгрунтування вилучення, юридичний склад та принципи оподаткування. Якщо економічні науки перебувають у постійному пошуку принципів, які змогли б відповісти на питання: як правильно сформулювати принципи і функції податкового права, як оптимально збирати податки, зберігаючи баланс приватних і публічних фінансів, то юридичні науки намагаються відповісти на питання: як регулювати такого роду діяльність при збереженні гармонії приватних і публічних інтересів.

Суспільні відносини, склалися в європейських державах періоду XVIII - XIX ст. і практика стягування податків, значно випереджали наукові досягнення мислителів у галузі оподаткування, що породило виникнення різних точок зору на необхідність, справедливість і обгрунтованість практики стягування податків державою. Висування різних концепцій щодо того, якими мають бути принципи податкового права, відбувалося в рамках фінансової думки.

Однак ця обставина, не перешкоджає детальному дослідженню принципів оподаткування в рамках податкового права. В обґрунтування даної позиції можна навести такі аргументи:

— по-перше, наука податкового права знаходиться в безпосередньому взаємозв'язку з економічними науками в галузі оподаткування, бо будучи предметом дослідження, базові ідеї податкового законодавства розвиваються під впливом економічних та організаційних основ оподаткування, якими і є та принципи податкового права, і принципи податкового контролю-

— по-друге, механізм корекції податків на державному рівні неможливий без правової регламентаціі-

— по-третє, існує поділ понять принципи оподаткування і принципи податкового права. Перші - це фундаментальні ідеї економічного характеру, сформульовані на основі відповідної практики. Вони породжують інший феномен - норм і положень податкового законодавства.

Становлення і зародження теорії податків традиційно відносять до вчення А. Сміта. Він вперше чітко сформулював чотири принципи оподаткування, які пізніше були названі «декларацією прав платників» і переважно відстоювали інтереси платників податків. Заслуга А. Сміта полягає не в пріоритетному відкритті принципів, а в точної формулюванні їх змісту.

Ці принципи податкового права наступні: принцип справедливості, принцип визначеності податку, принцип зручності сплати, принцип економії.

Принцип справедливості полягає в обов'язку підданих будь-якої держави брати участь у покритті витрат останнього пропорційно своїй платоспроможності. Відповідно до теорії А. Сміта першим принципом відповідає практика пропорційного обкладання, сутність якої полягає в обов'язку платників податків з різними доходами віддавати в бюджет держави рівні частки.

Визначеність податку трактується в рамках неприпустимість встановлення невизначеного податку, тобто він обов'язково повинен містити суму платежу, термін і спосіб сплати.

Зміст принципу зручності сплати в тому, що податок повинен стягуватися у зручний для платника час і найбільш зручним способом.

І, нарешті, принцип економії передбачає необхідність мінімізації витрат по вилученню податку.

На сучасному етапі розвитку суспільних відносин принцип справедливості хоча і не втратив свого первісного значення, але зазнав значної трансформації у зв'язку з мінливими умовами в економічній, правовій, соціальній сферах життєдіяльності людства. Він розглядається в двох аспектах: в горизонтальному і вертикальному. Суть принципу справедливості «по горизонталі» полягає в наступному: суб'єкти, що знаходяться в рівному становищі і Наявний доход, у другій однакова податкова база, зобов'язані платити податок за єдиною ставкою. Принцип справедливості «по вертикалі» передбачає, що суб'єкти з різними матеріальними можливостями зобов'язані відчужувати різні частки своїх доходів.

Отже, розглянувши найбільш значущі дослідження історичної спадщини економічного і фінансового характеру, необхідно зазначити, що відповідно до реалій зародження і розвитку якісно нової економіки того часу були доктринально вироблені різні концепції, що включають ті чи інші принципи податкового права, які є результатом як наукового, так і практичного осмислення й аналізу податкових взаємодій між державою і суспільством.