Псування майна

Псуванням майна називають дії, що спричинили заподіяння шкоди цьому майну (погіршення стану, втрата корисних властивостей, приведення в непридатність). У КК існує кілька статей, що розглядають подібні дії. Найчастіше це статті 167, 168, 214. Розглянемо докладніше.

Згідно зі статтею 167 КК, псування майна зі значним збитком буде покарана штрафом 50-100 мінімальних зарплат або ж виправними роботами (до двох років). Якщо діяння спричинило загибель людини (та інші тяжкі наслідки), винуватцю загрожує позбавлення волі (максимум на 5 років).

Об'єктом злочину може бути будь-яке майно, яке має матеріальну цінність. До значного пошкодження відноситься і знищення майна (приведення в непридатність, або припинення фізичного існування - розчинення в кислоті, спалення та ін.), Коли зіпсоване майно реставрації (або ремонту) не підлягає, а також можливі подальші збитки.

Між діянням і наслідком обов'язково повинна бути зв'язок. Псування майна може бути як випадковою, так і зробленої з умислом. При прямому умислі винний пошкоджує (знищує) майно навмисно (навмисне псування майна).

Діяння кваліфікується за вказаною статтею, якщо пошкоджений (знищений) предмет не поставлений під захист інших кримінально-правових норм (статті 243, 244, 267) і при відсутності більш тяжких злочинів (статті 205, 213).
Крім того, враховується, наскільки загальнонебезпечним був злочин (підпали, вибухи, використання хімічних та радіоактивних речовин).

Навіть непрямий умисел, що спричинив загибель людей, кваліфікується вже по 105-й статті КК (ч.2). До кримінальної відповідальності притягуються з 14-ти років.

Згідно 168-й статті, псування майна (як і повне його знищення) також карається штрафами (але вже більш великими - до 200 мінімальних зарплат) або позбавленням волі (до двох років), або виправними роботами (до року).

Якщо тяжкі наслідки стали причиною неакуратне поводження з джерелами високої небезпеки, призначається штраф до 500 мінімальних оплат праці або позбавлення волі (максимум 2 роки). До джерел особливої небезпеки зараховують транспортні засоби, газове обладнання, електрообладнання, вогнепальну зброю, вибухові речовини та ін.

Стаття 214 КК розглядає:

• осквернення споруд (нанесення різного роду зображень і надпісей- наклеювання плакатів або фотографій- пачкание фарбами, нечістотамі- обезображіваніе- пошкодження целостності;
• псування майна в громадському місці (в т.ч. і в транспорті).

Складу злочину не несе розміщення зображень і написів, що не ображають загальноприйняті моральні та художні цінності: політичні реклами, інформаційні повідомлення та ін. Осквернення майна рухомого, не потягло його порчу, злочином не рахується.

Наруга над могилами за характером і цілям також можна вважати вандалізмом. Дії цього характеру розглядає стаття 244 КК.

Вандалізм, спрямований на умисне пошкодження (знищення) особливо цінного майна (при значному збиток), має кваліфікацію даної статті, а також 167-ї статті КК.

Деликтоспособность настає після досягнення чотирнадцяти років. Мотиви вандалізму, як правило, хуліганські: зневага до суспільних норм, неповага до цінностей культури та ін. Тут можуть простежуватися також і корисливі мотиви: незаконне заволодіння частиною майна.

Подібного роду дії можуть потрапляти під кваліфікацію злочинів проти власності за сукупністю з іншими статтями.

Одним з головних документів, що надаються в суді, є акт псування майна, зразок якого можна знайти на спеціалізованих юридичних сайтах в інтернеті.