Державна таємниця

Державна таємниця - це не що інше, як відомості в області зовнішньополітичної, розвідувальної, оперативно-розшукової, економічній, військовій діяльності держави, поширення яких може завдати шкоди безпеці країни. Розголошення її неприпустимо. Закон про державну таємницю передбачає серйозну юридичну відповідальність за поширення входять до її складу відомостей.

Взагалі ж відомості, що відносяться до державної таємниці, можна розділити на кілька категорій. Ось ці категорії:

— економіка і зовнішня політика-

— военная-

— оперативно-розшукова, контррозвідувальна, розвідувальна діяльність-

— техніка, наука, економіка.

Також поділ відбувається і на підставі ступеня секретності інформації. Ступінь встановлюється залежно від того, який збиток може бути нанесений країні в тому випадку, якщо державна таємниця буде розголошена. Ступеня небезпеки існує три. Їм відповідають грифи:

— абсолютно секретно-

— особливою важності-

— секретно.

Існують відомості, що не підлягають засекречування. До них відносять відомості:

— про стан санітарії, культурі, демографії, охорони здоров'я, злочинності, екологіі-

— про те, в якому стані здоров'я знаходяться вищі посадові особи країни-

— про валютні резерви, а також про золотий запасе-

— про факти порушення свобод і прав людей та громадян-

— про катастрофах, стихійних лихах та інших явищах, що загрожують життю людей-

— про привілеї, соціальних виплатах та гарантії, що надаються державою окремим групам осіб-

— про порушення законів державними органами влади, а також їх посадовими особами.

Допуск до державної таємниці можна отримати в певному порядку. Його форми: перша, друга, а також третя. До першої формі відносять відомості особливої важливості, до другої - відомості секретні, до третьої - цілком таємні.

Доступ вищого ступеня секретності - доступ до всіх інших її рівнями. Оформлятися він повинен за місцем служби уповноваженими на це особами чи органами. Як правило, оформлення передує низка спеціальних перевірок. Перш за все, кандидатів на отримання допуску просять заповнити анкети. Важливі пункти:

— перебування за граніцей-

— родичі в інших країнах-

— судімості-

— військова служба-

— судимість близьких родичів.

Найчастіше допуск неможливо отримати з причини:

— медичних протипоказань до певної роботі-

— судимості (не тільки своєю, а й родичів) -

— надання неправдивих сведеній-

— невідповідного рівня інтеллекта-

— невдалого проходження тесту на фізичну придатність.

Державна таємниця охороняється законом, а розголошення її карається серйозно. Держава зацікавлена в її нерозголошення, а значить, готово застосувати до порушників закону найсуворіші заходи. Основна відповідальність - кримінальна. Взагалі ж можлива не тільки кримінальна, але й цивільно-правова, і адміністративна, і дисциплінарна відповідальність.

Якщо державна таємниця розголошена - людини можуть звинуватити в державній зраді. У такому випадку можливе позбавлення волі до двадцяти років. При цьому на нього накладається великий штраф (до п'ятисот тисяч). Аналогічне покарання буде винесено і за шпигунство. Що не відноситься ні до того, ні до іншого злочину розголошення громадянської таємниці може бути причиною засудження на сім років. Втрата документів, в яких міститься державна таємниця, може стати причиною позбавлення волі на три роки.

Розголошення секретних відомостей - серйозний злочин. Людина, залучений до кримінальної відповідальності за розголошення таємниці державного значення, навряд чи після відбуття покарання зуміє отримати відповідальну роботу. Кар'єра буде зіпсована дуже сильно.