Спадкування за заповітом

Існує два способи переходу права власності померлої особи - успадкування за заповітом і за законом.

Заповіт - одностороння угода, що є вираження волі спадкодавця, спрямованої на розпорядження своїм майном у разі смерті. Однією з особливостей такої угоди є те, що спадкування за заповітом відбувається не з моменту її вчинення, а тільки після смерті особи, її здійснила. Заповідати майно громадянин може кому завгодно: родичам, друзям, знайомим, навіть юридичним особам і міжнародним організаціям- може вказати у заповіті одного або кількох осіб, позбавити когось спадщини, подназначить спадкоємця у разі смерті основного.

Порядок складання заповіту

Даний документ повинен бути оформлений у простій письмовій формі і власноручно підписаний заповідачем обов'язково в присутності нотаріуса чи іншої особи, яка має право його посвідчити. Для цього потрібно звернутися в нотаріальну контору або, у разі її відсутності в тій місцевості, де знаходиться заповідач, в органи місцевої адміністрації. Замінити нотаріуса при здійсненні такого роду угоди може також головний лікар - за умови знаходження громадянина на лікуванні в лікарні, капітан судна - під час плавання, а для громадян, які перебувають в арктичних і геологорозвідувальних експедиціях, їх начальник. Заповіт складають у двох примірниках, і один з них залишається у спадкодавця, а другий у нотаріуса.

Спадкування за заповітом можливе лише за умови дієздатності заповідача, яку повинен встановити нотаріус.

При складанні заповіту необхідно пам'ятати, що законом встановлено коло спадкоємців, які мають право на отримання обов'язкової частки, яка становить не менше половини того, що йому належало б при спадкуванні за законом.

До таких осіб належать: непрацездатні дружина, батьки спадкодавця, утриманці, а також неповнолітні діти.

У разі якщо заповіт був складений без урахування таких спадкоємців, воно підлягає виконанню лише в частині майна, що залишилося після виключення обов'язкових часткою.

Якщо спадкодавець розпорядився лише частиною майна, що перебуває у власності, то обов'язкову частку виділяють з НЕ заповіданої частини, а в разі, якщо її недостатнього - з заповіданої.

Спадкування за заповітом і його виконання

Зазвичай виконання покладається на самих спадкоємців, але може призначатися виконувач духівниці (виконавець волі), який повинен дати згоду. При складанні заповіту в такому випадку обумовлюються його дії, а також права та обов'язки. Винагороди він не отримує і має право лише на відшкодування понесених витрат за рахунок спадщини.

Зміна та скасування заповіту

Цей документ може бути в будь-який час скасований або змінений спадкодавцем двома способами. Або подачею заяви нотаріусу про скасування раніше складеного заповіту, або посвідченням нового.

Спадкування квартири за заповітом

У тому випадку, якщо спадкоємцю за заповітом дісталася квартира, йому необхідно протягом півроку після смерті заповідача звернутися із заявою до нотаріуса. Якщо були поважні причини, а строк пропущено, його можна відновити через суд. Звертатися потрібно до нотаріуса, який засвідчував заповіт. Необхідно буде надати паспорт, для того щоб він посвідчив особистість спадкоємця. Якщо останній проживає в іншому місті і не може або не бажає самостійно займатися збором документів і оформленням квартири, він може уповноважити на це когось іншого, оформивши на нього довіреність через будь-якого нотаріуса. Відкликати довіреність він може в будь-який час.

Спадкування майна за заповітом можна оскаржити через суд зацікавленим особам, чиї права будь-яким чином ущемляються, які для цього повинні звернутися з позовною заявою.