Дидактичні принципи: сутність, структура, зміст

Категорія "дидактичні принципи" часто вживається як тотожна поняттю "Принципи навчання". Однак це не зовсім точне тлумачення цього поняття, необхідні істотні уточнення, без яких різницю важко зрозуміти.

Принципи навчання являють собою найбільш загальні, фундаментальні положення, відповідно до яких виробляються зміст освіти, система його організації та педагогічні технології, на основі яких будується педагогічна діяльність.

Дидактика - це особливий розділ педагогічної науки, в якому зміст, організація та методики (технології) досліджуються на предмет своєї ефективності у навчальному процесі.

Основні дидактичні принципи призначені для того, щоб вчителі і викладачі могли домагатися найбільш значущих результатів у навчанні та для того, щоб учні могли найбільш ефективно отримувати знання.

Сучасні дидактичні принципи детермінують практично всі компоненти і етапи педагогічного процесу, висловлюють основоположні вимоги до цілей освіти, її змісту, методів, форм і технікам навчання.

Сучасна педагогічна наука виділяє наступні дидактичні принципи:

— Свідомість і активність. Принцип, який передбачає органічний зв'язок і взаємозалежність характеру педагогічного керівництва і рівня навчальної активності учня, його творчого ставлення до самого процесу навчання. Свідомість увазі під собою бажання учня осмислювати одержувані їм знання для їх ефективного практичного застосування, а активність у цій єдності являє собою характеристику рівня самостійності учня в осмисленні та застосуванні знань.

— Принцип наочності передбачає проходження правилу опори вчителя у своїй педагогічній діяльності на безпосередні й реальні уявлення дітей про навколишній світ. У підставі цього принципу лежить висновок про різного ступеня розвитку у людей органів чуття, а як наслідок, і різних уявленнях про світ, які формуються за допомогою сприйняття світу почуттями.

— Системність і послідовність як принцип виходить з того, що людина може сформувати в собі справді науковий світогляд тільки тоді, коли сформувалася у нього в процесі навчання картина світу буде цілісною, органічною, що пояснює складні взаємозв'язки та взаємодії буття.

— Науковість. Це принцип, відповідно до якого зміст освіти має формуватися на основі дійсно наукового знання, що дозволяє критично осмислювати навколишню дійсність.

— Доступність. Це принцип, який вимагає забезпечувати адекватне відповідність і поєднання в освітньому процесі форм його організації, способів навчання індивідуальним параметрам розвитку дітей, їх віковим і психофізичним особливостям. Критерії такого взаємозв'язку були сформульовані ще в середні століття Я. А. Коменського: від простого до складного, від відомого до невідомого. Сучасні технології навчання, різні технічні засоби навчання сьогодні значно збільшують ресурси для забезпечення доступності навчання.

— Принцип органічного зв'язку теорії з практикою. Один з основних у всій дидактичній системі, він припускає, що вчення у своїй кінцевій меті служить інтересам соціалізації особистості, формує здатність людини ефективно пристосовуватися до складних і динамічним процесам сучасного соціуму.

— Принцип міцності висуває вимоги до змісту освіти і суб'єктивного відношенню до нього з боку учня. Чим цікавіше і змістовніше організований навчальний процес, тим сильніше виявляються мотиваційні підстави до навчання і міцніше засвоюються самі знання. Загалом-то, все дидактичні принципи побудовані на розумінні та застосуванні таких механізмів і технологій навчальної діяльності, які в змозі забезпечити високу міцність засвоєння.

У своїй сукупності дидактичні принципи являють собою єдине системне утворення, яке є одним з фундаментальних підстав, на якому будується освітня діяльність.