Старе житло спотворює місто

Що таке старе житло? На жаль, в законодавстві Російської Федерації це поняття не розкривається, хоча воно фігурує в назвах як федеральних, так і місцевих програм. У методичному посібнику, затвердженому Держбудом Російської Федерації МКД 2-04.2004, роз'яснюються вимоги до змісту житлового багатоквартирного будинку, в тому числі згадується спільне майно, таке, як комунікації, обладнання та приміщення, в яких вони знаходяться.

Описується порядок проведення поточних ремонтів з метою дотримання безпеки громадян та їх майна. Офіційно даний документ не публікувався, так як призначений він для організацій, що мають свій житловий фонд, органів місцевого самоврядування, а також різних керуючих і обслуговуючих житловий фонд компаній по запитам споживачів.

Методичний посібник визначає стан конструкції будинку в цілому:

• відсоток зносу кам'яних будівель - вище 70% ;
• відсоток зносу дерев'яних будинків і мансард з матеріалу місцевого походження - вище 65% ;
• головні несучі конструкції, що зберігають свою міцність, але експлуатаційні вимоги яких перестають задовольняти необхідним вимогам.

Старе житло, яке фігурує в методичному посібнику як аварійне, вважається таким за умови, що більше п'ятдесяти відсотків житлових приміщень і несучих конструкцій несуть загрозу для життя і здоров'я мешканців.

Оскільки старе й аварійне житло не тільки є загрозою для проживаючих у ньому людей, але й спотворює вигляд міста, розселення мешканців з таких будівель - головне завдання житлової реформи. Ремонт в таких будинках десятиліттями не проводиться. Згідно з правилами утримання житлового фонду кожен власник у багатоквартирному будинку зобов'язаний робити внесок на капітальний ремонт і утримання житла пропорційно площі, яку він займає.

Найчастіше грошові кошти від власників, призначені на ремонт, йдуть в рахунок утримання житла (робота прибиральниць, двірників, слюсарів, керуючих і т.д.), а сам ремонт в список пріоритетних завдань не ставиться. Якщо будинком управляє комерційна організація, то основною метою такої діяльності є отримання прибутку, і гроші, призначені на ремонт, йдуть на інші цілі. Таким чином, старе житло стає «скалкою» житлово-комунальних господарств, над якими, в свою чергу, не ведеться належний контроль.

Згідно з Указом Президента був прийнятий в 2010 році закон про розселення з ветхого житла. На його підставі була розроблена програма "Старе житло" (в окремо взятих регіонах). Але оскільки в законі немає чіткого формулювання про те, що таке старе житло, на практиці не все так просто. Щоб стати учасником програми, вдома необхідно отримав статус ветхого та аварійного житла, а якщо немає критеріїв, то як домогтися знесення будинку, що відслужило свій термін?

Звичайно, є порядок розселення з ветхого житла, що потребує надання відповідних документів, на підставі яких житлу присвоюється статус. А якщо очевидно, що будинок аварійний і несе загрозу життю і здоров'ю, а комісія з яких-небудь причин не хоче це визнати, то тоді - пряма дорога до суду. Для суду необхідно вказати всі обставини справи, і, як показує практика, в більшості випадків суд виявляється на стороні заявників. У разі визнання судом будинку аварійним, його повинні знести, а мешканцям натомість непридатного для проживання зобов'язані надати відповідно до норм законодавства нове житло.

Треба розуміти, що фінансування програми з переселення з аварійного та ветхого житла ведеться за рахунок інвесторів та бюджетних коштів регіонів. Ситуація на місцях з фінансової точки зору абсолютно різна, тому відсоток розселення по країні розподілений нерівномірно. Найчастіше деякі райони, навіть прийнявши програму переселення, не виконують своїх зобов'язань, посилаючись на відсутність коштів. Кількість старого житла тільки зростає, в першу чергу за рахунок будівель воєнного та повоєнного будівництва, в яких ремонт не проводився тривалий час. Тому в даний момент пріоритетним напрямком політики є капітальний ремонт і ліквідація аварійного та ветхого житла.