Слово з суфіксом "ик". Правопис слів з суфіксами "ик"


Слова з суфіксами -ек - / - ИК- завжди викликають масу питань у школярів. Більш того, далеко не кожна доросла людина знає, в яких випадках пишеться та чи інша морфема. Саме тому представлену статтю ми вирішили присвятити цій темі.

Загальні відомості

Назвіть 2 слова з суфіксом ик-. Слід зазначити, що зробити це нескладно, але тільки в тому випадку, якщо вам відомо основне правило російської мови, яке пояснює правопис літери «і» та «е» в цій морфеме. Адже деяка частина людей постійно робить одні й ті ж помилки, і замість «ключик» пишуть «ключек», замість «кущик» - «кустек», «м'ячик» - «мячек» та ін. Саме тому в шкільній програмі даній темі приділяється особлива увага.

Коли слід ставити букву «и»?

А які слова з суфіксами -ек - / - ИК- знаєте ви? До них належать такі: диванчик, онучок, синочку, цеглинка, горошок, ножик, олівчик, дзвіночок, листочок, грудочку, молоточок, квіточка, листочок, кущик, огонёчек, свисточок, стебелёчек, ключик, хлопчик, носик, огірочок, стільчик, пальчик , шматочок, личко, мішечок, м'ячик, хустинку, пірожочек, місток, калачик, літачок, гвинтик, бантик, дощик, горішок, садок, кошенятко та ін.

Як ви могли помітити, кожне згадане слово з суфіксом ик- викликає великі сумніви з приводу його правильного написання. Адже дана морфема стоїть в ненаголошеній положенні, а отже неможливо визначити, яку голосну необхідно ставити в кінці - «і» або «е» (а, можливо, і «о»?). Саме тому рекомендуємо ознайомитися з відповідними правилами російської мови.

Основне правило

Слово з суфіксом ик- слід писати тільки в тому випадку, якщо при його відміні голосна буква «і» зберігається. Для наочності наведемо конкретні приклади:

  • олівчик - карандашІка;
  • диванчик - діванчІка;
  • огірочок - огурчІка;
  • калачик - калачІка;
  • кущик - кустІка;
  • носик - носІка;
  • стільчик - стульчІка;
  • пальчик - пальчІка;
  • личко - лічІка;
  • хлопчик - хлопчика;
  • ключик - ключІка;
  • м'ячик - мячІка;
  • літачок - самолётІка;
  • листик - лістІка;
  • гвинтик - вінтІка;
  • бантик - бантІка;
  • місток - мостІка;
  • цеглинка - кірпічІка;
  • дощик - дождІка;
  • садок - садочках та ін.

Коли слід ставити букву «е»?

Про те, як можна перевірити слово з суфіксом ик-, ми розповіли трохи вище. Однак слід зазначити, що в російській мові нерідко зустрічаються і такі лексичні одиниці, які мають морфему -ек-. І для того щоб упевнитися, що в цих словах дійсно пишеться буква «е», їх також рекомендується провідмінювати. Якщо вона є згубленою (тобто випадає), то слід ставити тільки суфікс -ек-.

Наведемо наочні приклади:

  • дзвіночок - звоноЧКа;
  • онучок - внуЧКа;
  • огонёчек - огонёЧКа;
  • горошок - гороШКа;
  • ножик - ножіЧКа;
  • грудочку - комоЧКа;
  • свисточок - свістоЧКа;
  • молоточок - молотоЧКа;
  • листочок - лістоЧКа;
  • горішок - ореШКа;
  • синочок - синоЧКа;
  • стебелёчек - стебелёЧКа;
  • шматочок - кусоЧКа;
  • мішечок - мешоЧКа;
  • квіточку - цветоЧКа;
  • хусточка - платоЧКа;
  • пірожочек - пірожоЧКа;
  • кошенятко - котеночка і інш.

Як бачите, досить легко визначити, яке пишеться слово з суфіксом ик-, а яке - з суфіксом -ек-. До речі, такі морфеми в російській мові називають чергуються. На відміну від незмінних, їх правопис залежить від тих чи інших ситуацій (у даному випадку від збереження гласною при відмінюванні слова).

Іменники з суфіксом -прибл-

Вище ми розглянули слова з суфіксом ик-. -прибл- Так само є морфемой іменників. Однак під час словотворення такий суфікс не викликає жодних сумнівів. З чим це пов'язано? Справа в тому, що представлена морфема практично завжди займає ударне положення. В результаті, буква «о» в суфіксі -прибл- чується максимально чітко. Для наочності наведемо декілька прикладів:

  • кулачОк;
  • волчОк;
  • синОк;
  • молоток
  • стрелОк;
  • петушОк;
  • дурачОк;
  • бережОк;
  • мелОк;
  • знатОк;
  • снежОк;
  • крючОк;
  • Теремок та ін.

Суфікси -ек- і -прибл- після щіпящіх приголосних

Про те, які слова з суфіксом ик-, -ек- і -прибл- існують, ви знаєте. Однак тут виникає нове запитання: "В яких випадках в двох останніх морфемах після шиплячих слід ставити букву«е», а в яких -«о»?" Адже досить складно визначити, як буде правильно: півник або петушЕк. З чим це пов'язано? Справа в тому, що під час вимови таких лексичних одиниць і буква «е», і буква «о» після шиплячих приголосних чуються, як [о].

Правило правопису голосних «е» та «о» після шиплячих

Якщо на суфікс, що стоїть після шиплячої приголосної, падає наголос, то слід писати тільки морфему -прибл-. Наведемо наочний приклад:

  • бережОк;
  • петушОк;
  • кулачОк;
  • волчОк;
  • мужічОк;
  • волчОк;
  • старічОк;
  • червячОк;
  • сапожОк;
  • дурачОк;
  • прижОк;
  • косячОк;
  • синОк;
  • снежОк;
  • Гачок та інші.

Що стосується суфікса -ек-, то він ставиться лише в тих словах, в яких на нього не падає наголос, і якщо така лексична одиниця втрачає голосну літеру під час відмінювання.

Для наочності наведемо приклад:

  • ножик
  • горішок
  • внУчек;
  • горошок;
  • звонОчек;
  • комОчек;
  • молотОчек;
  • лістОчек;
  • огонЁчек;
  • свістОчек;
  • синОчек;
  • цветОчек;
  • стебелЁчек;
  • кусОчек;
  • мешОчек;
  • оврАжек;
  • платОчек;
  • пірожОчек;
  • кошенятко та інші.

Способи утворення слів за допомогою суфікса -прибл-

Як утворюються такі слова? Іменники з суфіксом-ик - / - ЄК виникають за допомогою додавання морфеми до основі слова. В результаті ми отримуємо нову лексичну одиницю, але в зменшувально-пестливі значенні (наприклад, диванчик, грудочку, онучку, листочок, молоточок, дзвіночок і ін.). Що стосується суфікса -прибл-, то він надає трохи інші значення:

  • Зменшувальні, супроводжувана експресією ласкательности (наведемо приклад: чайок, брате? К, зятьок, гриби? К, листо? К та ін.).
  • Дія (наведемо приклад: зево? К, кинувши? К, піно? К, ковтаючи? К, риво? К, мазо? К, товчемо? К, Прижов? К, шльоп? К, завантажено? К, щелчо? К, пластівці ? к та ін.).
  • Предмет, а точніше результат дії (наведемо приклад: обло? Мок, мото? К, обру? Бік, Набро? Сік, сле? Пок, отпеча? Струм, стежа? К, селище, ви? Селок та ін.).
  • Предмет, а точніше знаряддя дії (наведемо приклад: свист? К, дзвонить? К, гудо? К та ін.).
  • Предмет, а точніше суб'єкт дії (наприклад, Поплава? К, рухаємося? К, росто? К та ін.).
  • Місце дії (като? К).
  • Зменшувально-пестливе або тільки пестливе значення (наприклад, Ніно? К, Вітьок, Лідо? К, Ігорьок, Сашо? К та ін.).
  • Особа, яка виробляє дію (наприклад, ездо? К, едо? К, стріло? К, ігро? К, ходо? К та ін.).
  • Особа, яка виникає в результаті дії (наприклад, Недоній? Сік, ви? Родоки, перерва? Стік, недоро? Стік, подро? Стік і ін.).
  • Особи, що характеризуються якістю, що укладена в мотивуючим словом (наприклад, пре? Док, пото? Мок та ін.).
  • Предмет, що характеризується ознакою, який названий мотивуючим ім'ям прикметником (Наприклад, Дічо? К, біло? К, жовто? К та ін.).
  • Речовина, яка названо мотивуючим іменником (наприклад, мело? К).
  • Одиниця, яка виділяється в іменах іменників і позначає групу однакових предметів. При цьому їх рівно стільки, скільки називається мотивуючим ім'ям числівником (Наприклад, П'ято? К, деся? Ток та ін.).
Поділися в соц мережах: