Суфікси іменників: як подружитися з правилами російської мови
Через рік здавати ЄДІ, а у мене проблеми з російською мовою: ніяк не даються суфікси іменників! Чого тільки не робив: правила зубрив, з підручниками під подушкою спав, навіть посібник Розенталя в шкільній бібліотеці взяв, але все без толку. Схоже, провалюся я на іспиті!
Щоб сумні думки часто мою голову не відвідували, напрошусь-ка я в гості до нашої відмінниці. Світла розумна дівчина, можливо, допоможе вона мені вивчити, як пишуться суфікси іменників. Зараз наберу номер її телефону - і в бій! Відповіла, о шостій годині вечора зустріч призначила. Буду сподіватися, що навчить вона мене мозковими звивинами ворушити.
Сидимо ми з Свєтку в шкільній роздягальні, підручниками обклалися, зошитами, сперечаємося так, що проходять повз вчителя оглядаються, а друзі в коридорі веселяться. Тут я розумію, що не по сторонах позіхати треба, а правила російської мови на себе приміряти.
суфікси іменників
Виявляється, суфікси іменників -чик- і -щик-, вірніше, правила їх написання, можна запам'ятати за допомогою алфавіту. Уявіть його початок і згадайте парні приголосні по глухість-дзвінкості: б-в, в-ф, г-к, д-т, ж-ш, з-с. Правило говорить так: суфікс -чик- пиши, якщо основа виробляє слова закінчується на д-т, з-с, ж (різати - різьбяр, перебігти - перебіжчик).
Порівняйте з вищепереліченими парними приголосними звуками. Вловили схожість? Правда, є один камінь підводний: перед приголосними звуками повинен стояти звук голосний, але якщо його немає, то, будь добрий, писати слово з суфіксом «щик» (асфальт - асфальтщік).
правопис суфіксів іменників
Суфікси іменників -чик- і -щик- не піддаються вищевказаною правилом, якщо лексичне значення слово НЕ позначає рід діяльності людини або його заняття, наприклад, табунник - професія, а табунчик - невеликий табун тварин.
Я навіть застрибав від радості, коли зрозумів, що зовсім не складно розрізняти ці морфеми. Тут Світла мене приголомшила питанням: «У яких випадках пишеться суфікс -аньк?» Я довго намагався згадати про цю морфеме, рився в посібниках, шукав відповідні слова, але крім словосполучення «простора банька» на розум нічого не йшло. З горя відкрив підручник і побачив, що такого суфікса в сучасній російській мові немає.
Світла сміється: «З підручниками та посібниками дружити треба, щоб знати правопис суфіксів іменників». Я зрозумів, а як же інші хлопці?
суфікс ость
Для мого друга, наприклад, досі не зрозуміло, як відрізнити абстрактні (відносні) іменники від дієслів, якщо на кінці обох слів пишеться «ть». «З питання, батенька, - відповідає Світу. - Суфікс -ость- є у іменників, що відповідають на питання «Що?» Наприклад, нерухомість, озлобленість. У дієслів такого суфікса немає, та й відповідають вони зовсім на інші питання, наприклад, бігти (що робити?), Заплатити (що зробити?).
Як цікаво, - подумав я, відкривши підручник на двадцять другій сторінці. Там розповідалося, як не помилитися в написанні поєднань літер інк і суфікса -енк-. Виявляється, інк - це дві морфеми, що мають такий вигляд, якщо в іменників жіночого роду до утворення нового слова було поєднання ин (а): перекладінка - перекладина, але француженка - француз. Виняток становить лише слово горлинка.
Свєту я обов'язково подякую: завтра куплю їй коробку цукерок і принесу в якості подарунка за моє навчання. Може, вона мене ще й з математики підтягне?