Грошова база

Готівка, яка знаходиться поза системою банків, а також резерв комерційних банків, який зберігається в запасниках Центрального, називається грошовою базою.

Готівкові гроші - це безпосередня частина грошової пропозиції, а банківські резерви впливають на здатність кожного з банків створити нові депозити, тим самим збільшуючи грошову пропозицію. ЦБ здатний контролювати грошову пропозицію в основному шляхом впливу на грошову базу. Її зміна робить на грошову пропозицію мультиплікативний ефект.

Отже, сам процес зміна грошової пропозиції можна ділити на два етапи:

1. Спочатку грошова база модифікується шляхом внесення змін до зобов'язання ЦБ перед системою банків і населення (вплив на розмір резервів і готівки).
2. Подальша зміна грошової пропозиції через мультиплікаційний процес серед комерційних банків. І грошова база, і мультиплікатор піддаються впливу інструментів грошової політики.

Для сучасних грошових систем характерно ефективне виконання покладених на них функцій лише за умови підтримки оптимальної кількості грошей в обігу (відповідно потребам економіки). А визначає цей рівень і регулює випуск грошей в обіг Центральний Банк.

Для цього потрібно використовувати показники, які будуть висловлювати грошову пропозицію:

1. Грошова маса - це все грошові кошти національного господарства, які перебувають в обігу, як у готівковій, так і в безготівковій формах. На її обсяг впливають багато чинників: обсяг ВВП і темп економічного зростання, структура ринку фінансів і кредитно-банківської системи, їх рівень розвитку, співвідношення безготівкового і готівкового обороту грошових коштів, кредитно-грошова, фінансова і валютна політика країни, швидкість, з якою звертаються гроші, платіжний баланс держави тощо.
2. Грошова база - це показник кредитно-грошової політики держави, який застосовується для розрахунку грошової маси. У минулому існував так званий «золотий стандарт» - це забезпечення всіх грошей країни золотом. Тоді грошова база дорівнювала обсягом золотого резерву.
   Зараз держави перестали забезпечувати свої валюти золотом, ввели поняття нерозмінних на золото кредитних коштів. Змінилося і саме значення поняття "грошова база". Як було вже зазначено вище, кошти, які входять в цей запас, насправді можуть використовувати комерційні банки як джерело додаткових грошей для обігу. З цієї причини західна економічна література називає кошти, які складають грошову базу ЦБ, - «гроші підвищеної потужності».

Яку роль відіграють грошова маса і грошова база в організації грошового обороту країни?

Це питання зручно розглядати, взявши за зразок баланс ЦБ. Резерви та банкноти комерційних банків, які зберігаються в ЦБ, складають грошову базу і є, по суті, грошовими зобов'язаннями ЦБ, тому вказуються в його пасиві. Одночасно з цим вони і є ресурс ЦБ.

В активі відбивається розподіл ресурсів ЦБ. Специфіка його операцій з активами така, що він виступає в ролі кредитора тільки для комерційних банків та уряду держави. Коли ЦБ видає цим позичальникам позики, він, по суті кредитує економіку.

Обсяг власне готівки в обігу розвинених країн досить малий і становить лише кілька відсотків щодо сукупної грошової маси, але в грошовій базі банкноти мають великий питома вага, а отже, є для багатьох країн основним джерелом ресурсу ЦБ.

Резерв банку поділяється на надлишковий і обов'язковий. Обов'язковий резерв комерційні банки тримають в ЦБ на його вимогу, а надлишкові на свій розсуд. Але й ті, й інші також є важливою складовою грошової бази.