Профіцит державного бюджету

Профіцит державного бюджету - це індикатор, який показує перевищення бюджетних доходів над витратами. Іншими словами - досягнення в країні позитивного сальдо за результатами економічної діяльності суб'єктів господарювання. Бездефіцитний бюджет - найсприятливіший варіант державного бюджету. Однак фактичної збалансованості даного показника вдається досягати не часто. І як результат - держава має бюджетний дефіцит, який згодом призводить до виникнення податкового боргу.

Як відомо з теорії, бюджетна структура представлена сукупністю державного, регіонального, муніципального та консолідованого бюджетів. І цей поділ необхідно враховувати при проведенні детального аналізу результатів їх виконання. Так, бездефіцитність бюджету на державному рівні не покриває від'ємне сальдо більшості регіональних і місцевих бюджетів.

Профіцит державного бюджету повинен постійно досліджуватися з позиції позитивних і негативних передумов. Так, якщо виникає даний показник в результаті ефективного та ощадливого споживання бюджетних коштів і при цьому простежується повне стовідсоткове фінансування, то це явище, звичайно ж, позитивне. У випадку, якщо достатньо високі доходи сформувалися в результаті сформованої у вигідному становищі економічної кон'юнктури, або ж вийшли завдяки жорсткої економії, недонадходження фінансування на державні витрати - це не може вважатися позитивним моментом.

На підставі отриманого профіциту створюється на рівні держави стабілізуючий фонд, у якого доходи складають приблизно половину прибуткової частини державного бюджету. Дані кошти держава може використовувати для залучення інвестицій в країну, модернізації (оновлення) основних фондів, посилення інноваційної активності, фінансування охорони здоров'я та соціальної сфери.

Профіцит державного бюджету формує саме ті додаткові заощадження, які держава може використовувати для придбання додаткових фінансових і нефінансових активів, погашення боргових зобов'язань та оплати капітальних трансфертів.

Профіцит державного бюджету знаходиться в постійному протиборстві з дефіцитом. Ці два показники є протилежними і не можуть існувати одночасно. Таким чином, дефіцит бюджету - індикатор перевищення державних витрат над доходами. При цьому доходи і витрати формуються за спеціальною класифікації, обумовленої в відповідному законі про державний бюджет.

Основною причиною виникнення дефіциту служать спади виробництва, політична нестабільність в країні і, звичайно ж, війни. Всі ці фактори показують значне зменшення доходної частини бюджету у вигляді зниження податкових надходжень. І водночас витрати або залишаються на колишньому рівні, або навіть збільшуються. Таким чином, можна побачити поступове зростання дефіциту.

Джерела покриття дефіциту бюджету можна представити у вигляді додаткового фінансування, а також залучення різних видів інвестицій. Перший спосіб може бути представлений грошовою емісією, яка може посилити інфляційні процеси, характеризуватися зростанням цін на послуги та товари, знизити життєвий рівень більшої частини населення і загострити соціальну напруженість у країні. Саме, виходячи із зазначених причин, найбільш прийнятним варіантом для держави є використання внутрішніх і зовнішніх позик.

Підводячи підсумок всьому сказаному, можна зробити висновок, що профіцит державного бюджету може мати як позитивні, так і негативні моменти в своєму формуванні. Виникаючі ці фактори повинні піддаватися детальному аналізу з боку фінансистів держави і попереджати виникнення негативних сторін у формуванні державного бюджету в майбутньому.