Профіцит бюджету: позитивний або негативний показник?

Профіцит бюджету являє собою поняття, абсолютно протилежне дефіциту. Тобто коли підводяться підсумки економічної діяльності країни за минулий період, спостерігається істотне перевищення дохідної частини над видатковою. Такий стан справ, безумовно, радує, так як раптово виник залишок дозволяє розширити резервний фонд держави або реалізувати важливі соціальні програми.

У сучасній економіці більшість країн світу добре знайомі з поняттям дефіциту. Адже в умовах важкої кризи профіцит бюджету практично ніколи не виникає. Однак не можна сказати, що перевищення доходів над витратами балансу у всіх випадках носить тільки позитивний характер. В теорії бухгалтерського обліку існує непорушне правило, яке свідчить, що підсумки активних і пасивних частин будь-якого балансу повинні бути тотожні. А відхилення в ту або іншу сторону від рівності свідчить про нераціональне розподіл коштів державного бюджету.

Варто відзначити і момент походження профіциту. Він може складатися під впливом природних факторів або створюватися штучно, тоді профіцит держ. бюджету тільки відображений в балансі, а на практиці спостерігається інша картина. Штучне вплив на республіканський бюджет породжує спотворення всіх місцевих його форм, так як вони безпосередньо взаємопов'язані.

Профіцит бюджету - це такий стан платіжного балансу країни, при якому в розпорядженні державних органів залишається певний обсяг фінансових ресурсів. Грамотне планування тимчасово вільних грошових коштів може забезпечити значне поліпшення добробуту населення та підвищення рівня життя в країні. Уряд намагається тримати під контролем будь-які зміни кон'юнктури на фінансовому ринку, щоб не допустити різких стрибків у балансі попиту та пропозиції або припинити монополію окремих компаній і навіть галузі. А для здійснення подібних маніпуляцій державі просто необхідно володіти власною ресурсною базою.

Бюджет вважається одним з найважливіших документів країни, що відображають основні напрямки грошово-кредитної політики, і способи їх досягнення. Якщо уряд розуміє, що наявних коштів не вистачає для реалізації соціально-економічних програм, то формується профіцит бюджету і вводиться строга економія. В даному випадку держава впливає на кожну галузь для збільшення грошового потоку, що надходить в казну. Досягнення поставленої мети здійснюється за рахунок основних важелів:

• Система оподаткування.
• Надання кредитів державі центральним банком.
• Максимальне зниження витратної частини.

Звичайно, в першу чергу уряд посилить податкову політику шляхом підвищення ставок на окремі види діяльності або диференціювання за рівнем доходів населення. Коли підвищення податкових виплат не вистачає, доводиться вдатися до економії і скорочення витрат, що йдуть на забезпечення державних органів - застосувати метод секвестрування. А як крайній захід можна виділити кредитування уряду. Національний банк надає кредити на платній основі навіть державі, але під мінімальний відсоток. Останній важіль не є достатньо ефективним, оскільки отримані кошти підлягають обов'язковому поверненню, що може загнати державу в боргову яму.

Важливе значення відіграє те, який саме бюджет профіцитом. Наприклад, в російській практиці протягом кількох років поспіль спостерігається профіцит бюджету республіканського, але через значного дефіциту коштів місцевих і регіональних бюджетів підсумковий або консолідований баланс виходить з негативним сальдо.