Загальновиробничі витрати

У процесі виробництва продукції на підприємстві виникають витрати, які не відносять безпосередньо на конкретний об'єкт витрат. Їх відносять на загальновиробничі витрати. Крім витрат на управління цехами (підрозділами, дільницями) основних і допоміжних виробництв, вони включають такі на експлуатацію та утримання машин і устаткування загальновиробничого призначення.

Загальновиробничі витрати включають:

1. Витрати, призначені для управління виробництвом:

— зарплата апарату управління дільницями, цехами, структурними підрозділами-

— відрахування на медичне страхування, соціальні меропріятія-

— на оплату службових відряджень працівників дільниць і цехів.

2. Амортизацію основних засобів і нематеріальних активів дільничного і цехового призначення.

3. Витрати на обслуговування активів загальновиробничого призначення:

— ремонт та експлуатацію-

— операційну аренду-

— страхування.

4. Витрати на організацію виробництва і вдосконалення технології виробництва:

— заробітня плата працівників-

— відрахування в соціальні фонди-

— витрати, призначені для вдосконалення продукції, підвищення її надійності та інших експлуатаційних характеристик-

— оплату послуг і робіт сторонніх організацій.

5. Витрати, призначені для утримання виробничих приміщень (освітлення, опалення, водовідведення та водопостачання, інші комунальні витрати) і виробничого процесу (заробітна плата загальновиробничого персоналу, відрахування на медичне страхування та соціальні заходи).

6. Витрати на техніку безпеки, технологічний контроль, охорону навколишнього середовища та праці.

7. Інші витрати:

— недостачі від незавершеного виробництва, від псування і втрат матеріальних ценностей-

— витрати на переміщення матеріалів, сировини всередині підприємства-

— оплати простоїв.

Розподіл загальновиробничих витрат має деякі особливості. Оскільки ці витрати відносять до непрямих витрат, економічно доцільно їх розподіляти і прив'язуючись до такого поняття, як нормальна потужність. Під цим поняттям мається на увазі очікуваний усереднений обсяг виробничої діяльності, що досягається за умови звичайної діяльності протягом декількох операційних циклів або років. При цьому враховується і запланований обсяг обслуговування виробництва. Нормальна потужність визначається організацією самостійно. Загальновиробничі витрати розраховуються виходячи саме з нормативної потужності. Їх поділяють на змінні і постійні. Склад і перелік цих показників підприємство встановлює самостійно.

Змінні витрати - це витрати на управління та обслуговування виробництва, що змінюються пропорційно коректувань в обсягах виробництва. Вони розподіляються на всі об'єкти витрат за допомогою обраної бази розподілу (обсяги виробництва, заробітна плата, години роботи) виходячи з отриманої фактичної потужності підприємства у звітному періоді. Таким чином, вони повністю входять в собівартість виробленої продукції.

Постійні витрати - це витрати на управління та обслуговування виробництва, які досить стабільні (незважаючи на зміни обсягів виробництва). Вони розподіляються на об'єкти витрат із застосуванням спеціальної бази (обсяги виробництва, заробітна плата, години роботи), виходячи з розрахованої нормальної потужності підприємства. Нерозподілені постійні витрати входять в собівартість виробленої продукції в той період, коли вони виникли. В собівартість продукції реалізованої включається різниця між фактичними постійними витратами та їх сумою, розрахованою за нормальної виробничої потужності. За наявності декількох цехів або підрозділів на підприємстві загальновиробничі витрати розподіляють в їх розрізі.

Облік загальновиробничих витрат грунтується на:

— обраній базі розподілу витрат-

— розрахованої нормальної потужності-

— загальної планової величиною загальновиробничих витрат з їх розбивкою на постійні та змінні.

Облік їх здійснюється на бухгалтерському рахунку 25 «Загальновиробничі витрати».