Постійні витрати

Кожне підприємство незалежно від свого розміру в ході господарсько-фінансової діяльності використовує певні ресурси: трудові, матеріальні, фінансові. Ці споживані ресурси і є витратами виробництва. Вони поділяються на постійні витрати та змінні. Без них неможливе здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. Поділ на змінні і постійні витрати дозволяють грамотно і ефективно приймати самі оптимальні управлінські рішення, що сприяє підвищенню прибутковості підприємства.

Постійні витрати - це всі види ресурсів, спрямовані на виробництво і незалежні від його обсягу. Також вони не залежать від кількості наданих послуг або проданих товарів. Ці витрати практично завжди однакові протягом року. Навіть якщо підприємство на час зупинить виробництво продукції або припинить надання послуг, ці витрати не припиняться. Можна виділити такі постійні витрати, притаманні майже будь-якому підприємству:

— заробітня плата постійних працівників підприємства (оклади) -

— відрахування на соціальне страхованіе-

— орендна плата, лізинг-

— податкові відрахування на майно підприємства-

— оплата послуг різних організацій (зв'язок, охорона, реклама) -

— амортизаційні відрахування, розраховані за прямолінійним методом.

Такі витрати будуть існувати завжди, поки підприємство здійснює свою господарсько-фінансову діяльність. Вони є незалежно від того, чи отримуються дохід чи ні.

Змінні витрати - витрати підприємства, які змінюються пропорційно обсягам виробленої товарної продукції. Вони пов'язані безпосередньо з обсягами виробництва. До основних статей змінних витрат відносяться:

— матеріали та сировина, необхідні для виробництва-

— відрядна зарплата (за тарифними ставками), відсотки винагород агентам з продажу-

— вартість придбаної у інших підприємств товарної продукції, призначеної для перепродажу.

Головний сенс змінних витрат полягає в тому, що коли у підприємства є дохід, можливо їх виникнення. Зі свого доходу підприємство витрачає частину коштів на придбання сировини, матеріалів, товарів. При цьому витрачені гроші трансформуються в ліквідні активи, що знаходяться на складі. Відсотки винагороди агентам підприємство платить також тільки з отриманого доходу.

Такий поділ на постійні витрати та змінні необхідно для повноцінного управління бізнесом. Воно використовується для обчислення «точки беззбитковості» підприємства. Чим менше постійні витрати, тим вона нижче. Зниження питомої ваги таких витрат різко знижує і підприємницький ризик.

Поділ витрат на постійні та змінні широко застосовується в теорії мікроекономіки. Воно використовується також у розрахунку собівартості продукції, для визначення питомої ваги конкретних видів витрат, оскільки підприємству вигідно зменшення постійних витрат. Зростання обсягу виробництва зменшує частину постійних витрат, які входять в собівартість одиниці продукції, підвищуючи тим самим прибутковість виробництва. Це зростання прибутку відбувається за рахунок так званого «ефекту масштабу», тобто чим більше випускається товарної продукції, тим менше стає її собівартість.

На практиці також часто використовується таке поняття, як умовно-постійні витрати. Вони являють такий вид витрат, який присутній під час простою, але їх величину можна змінити в залежності від обраного підприємством періоду часу. Цей вид витрат перетинається з непрямими або накладними витратами, які супроводжують основному виробництву, але при цьому не пов'язані з ним прямо.