Ділове Спілкування
Ділове спілкування - вид соціального спілкування, який являє собою складний і багатоплановий процес розвитку в службовій сфері контактів між людьми.
Ділові переговори відіграють важливу роль у політичному, комерційної та підприємницької діяльності. При спілкуванні з діловими партнерами, розуміння їх психології та інтересів організації яку він представляє, може стати визначальним фактором у ході проведення переговорів.
Необхідно розуміти, чого хоче ваш діловий партнер, а потім з урахуванням його інтересів змусити його побажати те, що необхідно саме вам. Уміння уважно слухати співрозмовника, заохочувати його, допомагати самоствердження має важливе значення. Від цього залежить результативність бесіди і ступінь досягнутого взаєморозуміння.
Найважливішими складовими професійної культури є:
1) вміння успішно і результативно вести ділові переговори-
2) вміння працювати з документамі-
3) вміння грамотно складати текст документа.
Ділове спілкування передбачає, що люди в ході спілкування обмінюються інформацією з метою здійснення спільної діяльності. Складається ділове спілкування з декількох етапів:
1. Знайомство, установка контакта-
2. Аналіз проісходящего-
3. Обговорення актуальних проблеми-
4. Взаємовигідне рішення проблеми-
5. Завершення контакту.
У ділових відносинах люди дотримуються певного стилю
а) субординаційного (керівник-підлеглий) -
б) службово-товариського - між колегами по роботі-
в) дружнього.
Види ділового спілкування:
1) переконує - направлено на затвердження власної позиції перед партнером і переорієнтацію цілей-
2) пізнавальне - направлено на освоєння нової інформації, а також застосування її в практичній жізнедеятельності-
3) суггестивное - необхідно для здійснення впливу з метою зміни мотивацій, цінностей, поведінки і навіть відносини-
4) експресивне - направлено на вплив на настрою партнера з метою його зміни, своєрідне провокування почуттів, які необхідно викликати, щоб мати можливість краще домогтися поставленої мети.
Службово ділове спілкування є з'єднанням як ділових, так і міжособистісних взаємодій. При цьому учасники такого спілкування керуються суперечливими інтересами. В ході такого спілкування виникають певні зіткнення, а часто відкриті конфлікти. Щоб уникнути подібних моментів і необхідне знання різноманітних форм комунікацій і технологій впливу на людей. Це особливо важливо для керівників, фахівців, менеджерів, оскільки надає ринкових відносин характер цивілізованих взаємин, дозволяючи домагатися очікуваних результатів від переговорів і іншого роду ділових комунікацій.
Ділове спілкування в організації проявляється не тільки у внутрішніх зв'язках, а й у зовнішніх. Формально воно виступає як система субординації, задана керівництвом фірми, виходячи з загальногосподарських потреб. Спілкуванню в цьому сенсі придаются такі обов'язкові характеристики як строгість і диференціація працівників. Для малих груп працівників одного рівня допустимим є більш персоніфіковане міжособистісна взаємодія, тобто відносини між ними можуть бути товариськими чи дружніми. Хоча не виключено і в цих малих групах виникнення напруженості і конфліктів. Для виявлення цих відхилень у спілкуванні співробітників фірми використовуються спеціальні методики.
Основні форми ділового спілкування - це ділова розмова, презентація, нарада та переговори.
Ділова бесіда необхідна для здійснення впливу на співрозмовника для зміни ділової ситуації з метою створення нових ділових відносин.
Презентація являє собою суспільне уявлення недавно з'явився продукту. Таке спілкування переслідує мети створення необхідного думки про форму і т.д.
Ділова нарада - це вид управлінської діяльності керівництва, що дозволяє організовувати обмін інформацією та думками між співробітниками.
Переговори супроводжують практично будь-яку діяльність. Їх метою є досягнення домовленості, щодо участі у певній діяльності ділових сторін з обопільною користю.