Управлінська діяльність та її основні аспекти
У сучасному світі управлінська діяльність відіграє найважливішу роль, оскільки від якості її проведення залежить репутація економічного суб'єкта, успішність його взаємодії з партнерами та іншими контрагентами. Вона, хоч і непрямим чином, але все ж впливає на продуктивність підприємств і організацій.
Сутність управлінської діяльності полягає у грамотній організації взаємодії людей при колективній роботі з метою досягнення основних завдань виробництва. Головною її особливістю вважається той факт, що впливати припадає на суб'єкт, тобто, на людей, а психологія людини досить тонка наука, що вимагає наявності певних навичок і знань.
Управлінська діяльність передбачає створення такої атмосфери в колективі і такого ставлення до кожного співробітника, яке б стимулювало їх на виконання функцій, необхідних керівництву підприємства. Організована система управління персоналом повинна враховувати внутрішні та зовнішні умови. До перших належить потреба у вирішенні відразу декількох найскладніших завдань, часом суперечать раніше запропонованим нормативам. А зовнішні припускають наявність інформаційної обмеженості, високого ступеня відповідальності за фінансові показники, характеризують ефективність виробничої діяльності, а також можливість непередбачених ситуацій, пов'язаних зі змінами в політичному чи економічному становищі в країні.
Для того щоб управлінська діяльність працювала чітко і злагоджено, керівнику слід знайти компроміс між позиціонуванням себе як незаперечного лідера і такого ж члена спільної команди, як і всі інші. Коли співробітник нижчої ланки відчуває підтримку і розуміння керівного апарату, коли в ієрархічних відносинах присутня дружня нотка, у колективі відчувається єдність, це, природним чином, позитивно позначається на продуктивності компанії.
Головною ланкою в системі управління вважається саме керівник, так як на нього покладається обов'язок створити максимально позитивну і продуктивну атмосферу в колективі. Він має право вибрати конкретну модель поведінки, серед яких можна виділити такі види управлінської діяльності, як авторитарна, демократична чи ліберальна позиція керівника. При авторитарному підході він вважається безперечним лідером, а його слово - законом, тому оскаржувати його заборонено. Лібералізм дозволяє співробітникам робити те, що вони вважають за потрібне в даній ситуації, без попереднього ради з начальником. Демократичний лад є найбільш продуктивним, оскільки передбачає спільне прийняття рішень, а значить, вони будуть повністю задовольняти обидві сторони.
Управлінська діяльність, як і будь-яка система, включає певні складові:
— Визначення основних цілей керівником і грамотне їх роз'яснення персоналу, ретельна розробка плану дій на майбутній період.
— Реалізація заходів щодо створення ефективних мотивуючих важелів впливу.
— Чітка постановка ряду завдань, які необхідно реалізувати співробітникам, і роздача відповідних розпоряджень.
— Делегування і контроль над результатами їх роботи.
— Рефлексія, тобто, наявність зворотного зв'язку.
Фахівець, що здійснює управлінську діяльність, повинен володіти характером лідера, з співробітниками бути впевненим, чітко і ясно давати розпорядження. Справжній керівник повинен бути присвячений в кожну стадію виробничого процесу і розбиратися в конкретній області, тільки грамотність дозволить йому своєчасно реагувати при виникненні непередбачуваних ситуацій.
Дуже важливий момент спілкування з персоналом, не варто наказувати співробітнику, краще звернутися з проханням. Чим більше часу ви проводите з кожним зі своїх підлеглих, тим продуктивніше буде ваша взаємодія.