Березовий дьоготь - застосування всередину
Березовий дьоготь являє собою темну, маслянисту рідину з неприємним запахом, отриману в результаті сухої перегонки берести. Цей продукт має чудові антисептичними, а також протизапальними властивостями. Саме завдяки своїм цінним якостям, березовий дьоготь є одним з компонентів безлічі засобів, що використовуються в народній медицині.
Виробництво продукту
Верхню частину березової кори, використовувану для отримання березового дьогтю, збирають на початку літа з зростаючих дерев. Зібрану бересту поміщають в ємність з трубкою, під якою розводять невеликий вогонь, підпалюють і саму кору, з якої і виділяється дьоготь. Утворюється цей продукт в результаті розкладання речовини, забарвлюючого бересту у білий колір. Готовий дьоготь можна придбати в аптеках.
Застосування в народній медицині
Найбільш часто використовують березовий дьоготь при лікуванні шкірних захворювань. Приготовані з цього лікувального засобу компреси і мазі прекрасно рятують від лишаю, екземи, псоріазу, корости і грибкових захворювань.
Березовий дьоготь, застосування всередину якого допоможе позбутися багатьох недуг, дає хороший результат при лікуванні:
— хвороб печінки,
— застуди,
— кишкових інфекцій,
— циститу.
Це лікарський засіб і препарати з нього приводять у норму обмінні процеси і кров'яний тиск, а також зміцнюють м'язи серця. Стародавні знахарі активно використовували березовий дьоготь, застосування всередину якого рятувало від цинги.
Також цей препарат є старовинним засобом від туберкульозу. Одну краплю березового дьогтю, розділену на три частини, слід приймати протягом дня. Запивають це засіб морквяним соком або кави, приготованим з перемелених і обсмажених зерен вівса, ячменю чи пшениці.
Від хвороб органів дихання також використовують березовий дьоготь, застосування всередину якого в суміші з рівною кількістю меду дає хороший лікарський ефект. Приймають цей засіб по ложці натщесерце вранці і ввечері.
У багатьох народних рецептах присутній березовий дьоготь. Застосування всередину у вигляді пігулок допомагає при гнійному кашлі, віспі, проказу, нечистих висипах, ломота і ранах на тілі. Для приготування цього засобу беруть рівну кількість порошків з ялівцевих ягід і кореня оману. З цієї суміші і березового дьогтю вимішують тісто і ділять його на пігулки по 125 грам. Приймають вранці і ввечері від десяти до тридцяти штук.
Народна медицина уточнює, як приймати березовий дьоготь при простудному циститі. П'ять-десять крапель цього засобу необхідно розмішати в склянці теплого молока і приймати по дві склянки вранці, вдень і ввечері за двадцять хвилин до прийому їжі.
Народні цілителі здавна використовують розчин березового дьогтю. Його перемішують з кип'яченою водою в пропорції 1: 8 і відстоюють два дні, а потім, знявши плівку, переливають в чисту ємність. Отримана таким чином дігтярна вода є прекрасним засобом при лікуванні захворювань легенів.
Позбавлення від задушливого кашлю, пневмонії та бронхіту також по силам цього розчину. Прийнявши ложку дігтярною води перед сном, необхідно тепло укутати. При більш важкому випадку дозування збільшують до трьох ложок. Вранці необхідно прополоскати дігтярною водою горло. Цей рецепт використовується при астмі і туберкульозі. Змащуючи гланди тампоном, змазаним в дьогті, можна вилікувати ангіну. Таким чином, можна просто і ефективно позбутися від недуг.
Використовують дігтярну воду для поліпшення травних процесів і розрідження крові. При ломота кісток допомагає її втирання в суглоби. Знаходить своє застосування дігтярна вода і як сечогінний і очищає засіб.
Нерідко використовують березовий дьоготь від паразитів. На ніч вживають одну краплю цього засобу, змішаного з чайною ложкою меду, молока або морквяного соку. Кількість крапель дьогтю щодня збільшують, доводячи до восьми. Курс повторюють щорічно.