Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця. Опис. Лікування
Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця являють собою зниження його здатності до перекачування крові в свою порожнину з легеневої артеріальної системи. Причини даного явища в більшості своїй ґрунтуються на падінні піддатливості стінок. Ознаки діастолічної дисфункції лівого шлуночка проявляються в збільшенні співвідношення кінцевого тиску до кінцевого об'єму.
Етапи наповнення
Стадії діастолічного наповнення в лівому шлуночку включають в себе релаксацію, пасивне заповнення і наповнення за рахунок скорочення в передсердях. Релаксація являє собою активний транспорт кальцієвих іонів з актину-миозинових ниток. На грунті ішемії відбувається пригнічення виведення іонів, внаслідок чого релаксація стає недостатньою. При зниженні наповнення відзначається артеріальна і венозна гіпертензії, нічний пароксизмальное диспное, кашель, задишка. За релаксацією слід пасивне заповнення. Детермінантою кров'яного об'єму при цьому вважається податливість стінок шлуночка, при зниженні якої знижується пасивне наповнення. Активне скорочення стінок передсердя обумовлює надходження 15-20% діастолічного кінцевого об'єму. Ригідність стінок провокує збільшення вступника обсягу. При ішемії і патологічної жорсткості миготлива аритмія істотно збільшує ризик кардіогенного набряку в легенях.
Діастолічна дисфункція лівого шлуночка. Причини
До основним провокуючим чинників відносять інфільтративні захворювання на рівні серця системного типу (амілоїдоз та інші), гіпертонічну хворобу, супроводжується гіпертрофією в лівому шлуночку. Серед причин фахівці відзначають і гіпертрофічна кардіоміопатія.
Діастолічна дисфункція лівого шлуночка. Лікування
Фахівці відзначають, що теоретично на поліпшення повинні впливати препарати, що знижують гіпертрофію ЛШ, що підвищують активне розслаблення і покращують його податливість. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка коригується антагоністами кальцію та інгібіторами АПФ. Дані про сприятливу дію отримані у більшості пацієнтів. Відзначається вельми позитивний вплив такого, наприклад, засоби, як «Еналаприл». Діастолічна дисфункція лівого шлуночка піддається терапії в досить короткі терміни. Так, звичайно через вісім-шістнадцять тижнів вже відзначається поліпшення. Ці результати спостерігаються ще до настання статистично істотного регресу гіпертрофії в ЛШ. Вплив на покращення функції серця володіє практичним значенням в процесі вибору терапії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та недостатністю серцевої діяльності в хронічному перебігу. Фахівці відзначають ефективність інгібіторів АПФ на ранніх стадіях, в тому числі при безсимптомному перебігу порушень, а також на пізніх етапах декомпенсації. При лікуванні може бути призначений будь-який препарат вказаної групи, проте перевага віддається засобам, ефективність яких перевірена експериментально. Так, відзначається достовірне поліпшення діастолічної функції при отриманні пацієнтами терапії ліками «Лізиноприл».