Як роблять УЗД сечового міхура?

УЗД сечового міхура - важлива частина діагностики, яка регулярно використовується в сучасній медицині. Саме за допомогою цього дослідження можна визначити, чи є якісь порушення в роботі сечового міхура, чи існують зміни в його структурі та розмірах. На основі отриманих даних лікар може поставити остаточний діагноз.

УЗД сечового міхура: основні показання до проведення

Подібне дослідження можуть призначати з абсолютно різних причин:

• Його призначають пацієнтам, які звернулися до лікаря з різного роду розладами сечовипускання, наприклад, прискорені позиви до виділення сечі, вміст у сечі кров'яних елементів і т.д.
• Крім того, УЗД сечового міхура - це невід'ємна частина діагностики для тих пацієнтів, які звернулися до лікаря зі скаргами на симптоми хвороб нирок і сечівника.
• Дослідження призначають чоловікам при можливих захворюваннях насінних бульбашок або передміхурової залози.
• Жінки також можуть бути відправлені на ультразвукову діагностику при підозрах на захворювання яєчників.

Крім того, УЗД обов'язково в тих випадках, коли результати аналізів пацієнта вказують на можливість розвитку якого-небудь захворювання сечостатевої системи.

УЗД сечового міхура: підготовка

Від правильної підготовки багато в чому залежать і результати ультразвукового дослідження. Для того щоб досягти максимально видимості, сечовий міхур потрібно наповнити - його обсяг повинен становити не менше 250 - 350 мілілітрів. Досягти подібного стану можна двома способами:

• За дві години до обстеження пацієнту рекомендується випити 1,5 - 2 літри рідини, не спорожняючи сечовий міхур.
• Існує і фізіологічний спосіб наповнення сечового міхура - пацієнт повинен утриматися від сечовипускання протягом 4 - 6 годин перед проведенням діагностики.

При недостатньому наповненні міхура лікар не зможе чітко проаналізувати розміри і структуру органу. У таких випадках пацієнта, як правило, просять почекати, або випити ще трохи рідини.

Як роблять УЗД сечового міхура?

Процедура ультразвукової діагностики досить проста і займає не більше 10 - 15 хвилин. Результати дослідження пацієнт отримує відразу ж після проведення обстеження. У більшості випадків УЗД сечового міхура проводять трансабдомінальним методом. Спочатку на живіт пацієнта наносять контактний гель, після чого сканують орган спеціальним приладом через передню черевну стінку.

У деяких випадках проводять трансректальну діагностику. При цьому в анальний отвір людини вводиться спеціальний зонд, який сканує орган через стінки прямого кишечника.

Варто відзначити, що процедура ультразвукової діагностики абсолютно безпечна для здоров'я людини. Крім того, вона безболісна. Пацієнт може лише поскаржитися на дискомфорт, пов'язаний з переповненим сечовим міхуром.

УЗД сечового міхура: що можна з'ясувати?

Для початку лікар повинен оглянути орган, визначити його розміри і форму, а також вивчити структуру і товщину стінки. Дуже важливо також з'ясувати точне місце розташування міхура щодо інших органів.

Крім того, під час дослідження можна визначити наявність будь-яких пухлин, новоутворень. УЗД також дає можливість побачити й виміряти розміри ниркових каменів. Таким же чином розглядають сечоводи і перевіряють їх на наявність розширень.

За допомогою ультразвукової діагностики доктор отримує можливість помітити запальний процес або які-небудь інші зміни в будові і функціях сечостатевої системи.

Результати УЗД необхідно доставити лікаря - вони дозволять йому підтвердити діагноз і призначити оптимальну схему лікування.