Аналіз мокротиння. Основні критерії і патологічні зміни

Аналіз мокротиння є методом вивчення фізичних, кількісних і якісних властивостей секрету бронхів і легенів. Він дає можливість провести бактеріологічне та цитологічне обстеження мокротиння, що допомагає оцінювати стан органів дихання і виявляти певні захворювання.

Крім цього, дане обстеження допомагає визначити стадію і характер патологічного процесу в легенях, що сприяє більш правильної діагностики. Варто відзначити, що загальний аналіз харкотиння є одним з важливих досліджень при патологіях органів дихання, яке дозволяє не лише проводити діагностику захворювань, але і визначати їх етіологію.

Особливості збору мокротиння

Мокроту потрібно збирати вранці натщесерце, попередньо почистивши зуби і прополоскати рот кип'яченою водою. Для того щоб мокрота виділялася краще, напередодні дослідження пацієнту потрібно пити багато рідини, а перед збиранням секрету з дихальних шляхів слід зробити кілька глибоких вдихів, а потім енергійно покашляти. Спльовувати патологічний секрет потрібно відразу в стерильний герметичний флакон одноразового використання.

У випадках, коли провести забір мокроти проблематично (наприклад, при сухому кашлі), проводять інгаляцію спеціального сольового розчину. Якщо кашель провокується даним методом, то перед тим, як проводити забір мокроти, пацієнт повинен сплюнути надлишок слини в спеціальну ємність з дезрозчином.

Аналіз мокротиння: норма і патологія

При оцінці секрету беруть до уваги такі критерії:

1. Кількість мокротиння. У нормі виділяється мокрота у вигляді невеликих плювків (як захисна реакція). При патології її кількість збільшується. Так, при хронічному бронхіті в день виділяється до 250 мл секрету, а при бронхоектазах або, наприклад, при абсцесах легенів його кількість може досягати 500 мл на добу.

2. Характер, колір і консистенція. У нормі слиз з дихальних шляхів є прозорою, а якщо вона стає каламутною, це означає, що розвивається запальний процес. Бувають випадки, коли слиз прозора, але має в'язку консистенцію. Це в більшості випадків спостерігається при гострих і деяких хронічних захворюваннях органів дихання.

Якщо ж проводиться аналіз мокротиння і виявляється його жовтий або зелений колір, то це свідчить про накопичення в легенях гною. Якщо мокрота набуває янтарно-помаранчевий колір, то це говорить про вираженому алергічному процесі в організмі.

При домішки крові мокрота набуває іржаву забарвлення. Варто відзначити, що навіть при появі незначних прожилок крові обов'язково потрібно звернутися до лікаря для виключення важких патологій легень.

3. Запах мокротиння і її реакція. У нормі мокрота не повинна мати запаху, якщо він з'являється, то це свідчить про розпад тканин і білкових з'єднань в органах дихання. Реакція секрету повинен бути лужна, але при тривалому стоянні мокротиння в дихальній системі і при домішках шлункового соку вона стає кислою.

Аналіз мокротиння також включає мікроскопію, бактеріоскопію з наступним посівом на живильне середовище. При деяких захворюваннях можуть виявлятися:

• спіралі Куршмана - свідчать про спазм в дихальних путях-

• кристали Шарко-Лейдена - кажуть про алергію, часто виявляються при бронхіальній астме-

• формені елементи крові - лейкоцити виявляються при запаленні, еозинофіли - при алергіях і глистной інвазії, еритроцити - при руйнуванні легеневої тканини-

• епітеліальні клітини і альвеолярні макрофаги, які говорять про поразки нижніх відділів дихальної системи-

• еластичні волокна - можуть підтверджувати рак легких-

• яйця різних глистів, які в нормі не виявляються.

Бактеріоскопічне дослідження проводиться з метою виявлення збудника захворювання. У нормі мокрота містить тільки нейсерії, альфа-гемолітичні стрептококи і діфтероіди.