Післяопераційний період: особливості протікання, можливі ускладнення
Післяопераційний період починається з моменту завершення оперативного втручання і триває до того часу, коли працездатність пацієнта повністю відновиться. Залежно від складності операції, цей період може тривати від декількох тижнів до декількох місяців. Умовно він ділиться на три частини: ранній післяопераційний період, тривалістю до п'яти діб, пізній - з шостого дня до виписки хворого, і віддалений. Останній з них протікає поза стаціонару, але він не менш важливий.
Після операції пацієнта перевозять на каталці в палату інтенсивної терапії і укладають на ліжко (найчастіше - на спину). За хворим, доставленим з операційної, необхідно спостерігати, поки він не прийде до тями після загального наркозу: при виході з нього можлива блювота або збудження, що виявляється в різких рухах. Головними завданнями, які вирішуються в ранній післяопераційний період, є профілактика можливих ускладнень після операції і їх своєчасне усунення, корекція метаболічних порушень, забезпечення діяльності дихальної та серцево-судинної систем. Стан пацієнта полегшують, застосовуючи анальгетики, в тому числі і наркотичні. Велике значення має адекватний підбір знеболюючих засобів, які, в той же час, не повинні пригнічувати життєві функції організму, в тому числі і свідомість. Після відносно нескладних операцій (наприклад, апендектомії) знеболення, як правило, потрібно тільки в першу добу.
Ранній післяопераційний період у більшості пацієнтів зазвичай супроводжується підвищенням температури до субфебрильних значень. У нормі вона падає до п'ятого-шостого дня. У літніх людей після операції температура може залишатися нормальною. Якщо ж вона піднімається до високих цифр, або лише з 5-6 дня, це є ознакою неблагополучного завершення операції - так само, як і сильні болі в місці її проведення, які після закінчення трьох діб лише посилюються, а не слабшають.
Післяопераційний період чреватий та ускладненнями з боку серцево-судинної системи - особливо, в осіб похилого віку і в тому випадку, якщо крововтрата під час її проведення була значною. Іноді з'являється задишка: у літніх пацієнтів вона може бути помірно виражена вже після операції. Якщо ж вона проявляється лише на 3-6 день, це говорить про розвиток небезпечних післяопераційних ускладнень: пневмонії, набряку легенів, перитоніту і т. д., - особливо в поєднанні з блідістю і вираженим ціанозом. До числа найбільш небезпечних ускладнень відносяться і післяопераційні кровотечі - з рани або внутрішні, які проявляються різкою блідістю, почастішанням пульсу, спрагою. У разі появи цих симптомів потрібно негайно покликати лікаря.
В окремих випадках після оперативного втручання може розвинутися нагноєння рани. Іноді воно проявляється вже на другу-третю добу, однак, найчастіше дає про себе знати на п'ятий - восьмий день, а нерідко - вже після виписки пацієнта. При цьому відзначаються почервоніння і припухлість швів, а також різкий біль при їх пальпації. Разом з тим, при глибокому нагноєнні, особливо у пацієнтів похилого віку, зовнішні його ознаки, крім хворобливості, можуть бути і відсутніми, хоча сам гнійний процес може бути досить великим. Для запобігання ускладнень після операції необхідний адекватний догляд за хворим і точне дотримання всіх лікарських приписів. В цілому ж то, як протікатиме післяопераційний період і яка буде його тривалість, залежить від віку пацієнта і стану його здоров'я і, звичайно, від характеру втручання.
До повного відновлення пацієнта після оперативного лікування зазвичай проходить кілька місяців. Це стосується будь-яких видів хірургічних операцій - в тому числі, і пластичної хірургії. Приміром, після такої, здавалося б, відносно нескладної операції, як ринопластика, післяопераційний період триває до 8-ми місяців. Лише після цього терміну можна оцінити, наскільки вдало пройшла операція з корекції носа і як він буде виглядати.