Сентиментальна людина, як позбутися зайвої сентиментальності
Сентиментальність - це таке стан душі, можна навіть сказати настрій, коли зовнішні враження діють виключно на почуття, а не на розум. І оцінюємо ці враження ми з точки зору почуттів, які ми зазнали. Люди, у яких є така схильність, плачуть, якщо читають книгу або дивляться фільм, що проникає глибоко в душу і викликає щемливе відчуття. Напевно, багатьом знайоме таке.
Сентиментальність є родом жалості, коли ми ототожнюємо себе з тим об'єктом, який на нашу думку, неблагополучний. Сентиментальна людина відчуває напади жалю в момент перегляду фільму, де комусь погано. Це почуття дуже яскраве і гостре. Якщо порівнювати сентиментальність зі справжньою жалістю, яка на кшталт хронічної важкої хвороби, то тут напад болю є коротким і практично миттєвим, а потім слід полегшення.
У момент такого нападу сентиментальна людина ставить героя фільму на своє місце, при цьому починаючи думати і відчувати як він. Сентиментальність по суті пасивна, адже вона не кличе на допомогу. Ставши героєм на одну мить, ми бачимо світ його очима, відчуваємо те, що відчуває він, але вже за мить сентиментальна людина стає сама собою. І все-таки така людина допомагає і пропонує допомогу, але не з внутрішніх спонукань, а всупереч велінням серця. Адже повернувшись в себе, людина розуміє, що герой чекає від нього допомоги і проявляє лояльність до цим очікуванням.
Сентиментальна людина - це той, хто може плакати, спостерігаючи за чиїмось горем, дивлячись якийсь фільм, але при цьому він може бути жорстоким. Адже миті таких сентиментальних нападів бувають рідкісними і швидкоплинними, і в звичайному стані така людина може взагалі не відчувати жалості.
Дуже негативно впливає на людину зайва сентиментальність. Таке явище заважає звичайному житті, адже порушується контакт зі світом почуттів. Через якихось обставин надмірно сентиментальний людина змушена довгий час придушувати свої почуття. Це трапляється в сім'ях, де є важко хвора людина, адже потрібно щодня стримувати своє горе в його присутності.
Зрештою, такі пригнічені почуття не можуть бути довгий час під замком, вони вириваються назовні в психосоматики - дуже часто це буває гіпертонією, або в сентиментальності, коли більше немає сил стримувати свої почуття та емоції. І тоді ми бачимо безконтрольні, некеровані сентиментальні сльози.
Для того щоб позбутися від зайвої сентиментальності, можна виконувати нескладні вправи. Так, у вільний час пориньте у себе, постарайтеся відчути все, про що ви думаєте в цю мить, все, навіть дрібні відтінки і нюанси важливі в цей момент.
Крім того, протягом десяти днів, збільшуйте кількість слів, які позначають почуття.
І третє вправу: постарайтеся здогадатися про те, що ж відчувають люди, які їдуть з вами поруч в транспорті, пофантазуйте на цю тему. Якщо цю вправу провести вдома, зі своїми близькими, то можна навіть перевірити свої здогади, запитавши у рідних, що ж насправді в цей момент вони відчували, про що думали.
Насправді, сентиментальність можна вважати навіть надчутливістю. Тут навіть сама крихітна емоція може кардинально змінити настрій людини, сльози навертаються на очі навіть тоді, коли здавалося б, привід зовсім незначний. Якщо людина не може стримувати свої емоції, то його дуже часто називають сентиментальним. Нерідко образливі фрази від близьких або від'їзд рідної людини призводить до емоцій, які деякі просто не можуть стримувати.
Добре це чи погано - однозначної відповіді не знайти, адже всі люди різні. Але, швидше за все, що сентиментальність - це дуже навіть добре, адже прояв емоцій має бути, неважливо, хороші вони чи погані. Не варто стримувати себе, адже всі колись все одно вийде назовні. Краще проявляти свої почуття, ніж постійно залишатися холодним і злим на весь світ. Тільки по-справжньому жива людина може пустити сльозу від надміру почуттів.