Спрямованість особистості

Відомі метри психології кожен по-своєму пояснюють спрямованість особистості. Це поняття може відрізнятися в тлумаченні різних шкіл психології.

Якщо зробити загальний аналіз праць Рубінштейна, Леонтьєва, Мясищева і Ананьєва, то напрошується висновок, що життєдіяльність людини підпорядкована домінуючим мотивами, які з'являються в процесі виховання або самовдосконалення.

Потяг визначає спрямованість особистості

Всі люди, без огляду на вік і інтелект, піддаються невизначеному спонуканню до дії. Потяг характеризується тим, що в цьому стані залишається неусвідомленою ступінь потреби. Спонукання до дії людини грунтується на гормональних реакціях організму. Потяг вважається примітивною формою спрямованості. Адже механізм усвідомлення ситуації недостатньо включається в роботу.

Бажання визначає спрямованість особистості

З того моменту, як людина на тлі потягу починає усвідомлювати потребу своїх дій, стан переходить в форму бажання. Активізується мозок, думки з хаотичного потоку перебудовуються в конкретний план, виникає спонукає сила. Так зароджується мета, якої захоплена особистість. Люди благополучно проживають життя, поступально наближаючись до мети десятиліттями.

Прагнення визначає спрямованість особистості

Коли бажання приймає цілком сформований спонукання до дії, доречно заявляти про прагнення. У цьому стані переважає вольова організація особистості. Людина як уміє підпорядковує свої дії поставленої мети, наполегливий на шляху її досягнення. Спостерігається прояв витримки. У своєму прагненні особистість гальмує ті дії і почуття, які явно заважають ухваленим рішенням, не піддається на провокацію факторів, що відволікають від поставленого шляху, проявляючи самостійність та ініціативність - основні складові компоненти сили волі. У прагненні до поставленої мети прекрасно поєднуються старанність і дисциплінованість.

Інтерес визначає спрямованість особистості

Розвинена потреба пізнання гарантує гармонійне формування особистості. Інтерес до певного об'єкту або сфері діяльності задає позитивний емоційний тон. Стан характеризується тим, що при задоволенні підвищену увагу не згасає, а навпаки, переходить на інший, більш високий рівень, викликає додаткові пізнавальні потреби.

Схильність визначає спрямованість особистості

У певний момент до реалізації особистої розвивається пізнавальної програми теж підключається вольова організація з усіма складовими рисами характеру. Так інтерес переростає в схильність, яка при збігу сприятливих обставин має шанс стати вираженням здібностей або таланту. Людина відчуває стійку потребу займатися певним видом діяльності, його цікавлять деталі справи.

Ідеал визначає спрямованість особистості в психології

Регулюючи власну модель поведінки, людина орієнтується на якості своєї мети. Коли прагнення знаходить конкретний образ в понятті особистості, формується в уявленні індивіда як еталон, то доречно говорити про ідеал. Так будується світогляд, сприйняття реальності крізь призму індивідуального ставлення до подій, до себе.

Переконання визначає спрямованість особистості

Знання та власне розуміння картини світу, формування життєвого досвіду людини становлять систему переконань. Особистість, проживаючи свій шлях, здійснює діяльність із систематичною оглядкою на переконання. Так проявляється повне усвідомлення потреб, вибудовується логічний зв'язок між метою та способом її здійснення.

Світогляд визначає спрямованість особистості

У процесі дорослішання людина збагачується етичними, естетичними, філософськими, природничими поглядами на навколишній світ. Все, що він сприймає в силу свого виховання, вибудовується в певну систему суб'єктивних цінностей, формує його світогляд. Світогляд активно впливає на всі вищевказані фактори спрямованості особистості.