Старовинні люди: від появи до перших цивілізаціям

У сучасній науковій середовищі немає єдиної думки щодо того, коли на планеті з'явився перший стародавня людина. Вся заковика в тому, кого конкретно з цілої низки наших прямоходящих предків вважати людиною і за якими критеріями: обсягом мозку, наявності знарядь праці, рівнем соціальної організації, розвиненості інших фізіологічних параметрів. Як би там не було, стародавня людина проіснував на планеті досить тривалий період часу. Значно довше, ніж налічує вся наша письмова історія.

Епоха палеоліту

Саме цей період можна вважати часом остаточного формування перших Homo sapiens, що з'явилися у Верхньому палеоліті (50-10 тис. Років до н. Е.). Тоді формуються племінні громади, які дадуть перші держави. Розвивається примітивна культура, релігійні вірування. Показовим прикладом є наскальний малюнок стародавньої людини, що відображає його світогляд. Мабуть, найбільш відомими в цьому плані є стіни печер Ласко і Альтаміри, що зберегли до сучасних днів дивно красномовні розпису зі сценами суспільному, духовному житті, полювання і так далі.

Різні людства

Цікаво відзначити, що в палеоліті, як вважають сучасні вчені, було представлено відразу кілька альтернативних гілок розвитку прямоходящих гомінідів. Так, наприклад, всім відомі неандертальці сьогодні більше не вважаються предком сучасної людини, а лише тупиковою, вимерлої близько 40 тисяч років тому гілкою, буквально іншим людством. Версій про те, чому цей древній людина, маючи чималі технічні досягнення, освоївши ремесло полювання, приручивши вогонь, не зміг дожити до наших днів, висувається безліч: від банальної невдачі в пристосуванні до нових природних умов і відходу льодовиків до фізичного повсюдного знищення неандертальців нашими предками - кроманьонцами.

Поява перших цивілізацій

Саме останнього виду вдалося не просто успішно протистояти силам навколишньої природи, а й приручити її. Епохальною подією стала так звана неолітична революція. Цим визначенням позначають перехід від привласнюючого натурального господарства, тобто полювання і збирання, до робить - скотарству і культивуванню корисних рослин. Той факт, що стародавня людина навчився не просто брати те, що дає йому природа, а й створювати самостійно продукти харчування та праці, визначив фундаментальні перетворення на нашій планеті. Перехід до виробничого господарства дозволив забути про болючої проблеми голоду, з'явилися перші постійні поселення - найдавніші села і міста. Раніше обмеженість мисливських територій та різноманітності фауни на них накладало природний ліміт на чисельність людських спільнот. Підвищення продуктивності праці, яким характеризувалося тепер сільське господарство, призвело до значного збільшення чисельності племен, спеціалізації праці, соціального розшарування, перша праву власності. Зрозуміло, все це не могло не вилитися у створення найперших держав на планеті в 7-6 тисячоліттях до нашої ери. Люди стародавнього Єгипту, Індії, держав Межиріччя вже мали розвинені суспільні системи, культурно-релігійні світогляду, економічний і політичний пристрою. Історія людства почалася.