Що таке синтаксис і як він пов'язаний з пунктуацією

Що таке синтаксис? Це розділ граматики, що вивчає способи з'єднання слів і синтаксичних одиниць в пропозиції. Синтаксичні одиниці - це такі конструкції, компоненти яких об'єднуються між собою синтаксичними зв'язками і відносинами. До них відносяться словоформи і словосполучення.

Між словоформами, які входять в словосполучення, синтаксичні зв'язки поділяються на такі види:

1. атрибутивні (зошит студентки, підручник з географії тощо) -

2. об'єктні (писати листи, милуватися картиною, готуватися до від'їзду і так далі) -

3. обставинні (жити за містом, повернутися ввечері, виїхати вчитися).

Словосполучення, будучи засобом найменування і будівельним матеріалом для пропозиції, одночасно близько до слова, але, тим не менш, відрізняється від нього. Ріднить їх те, що словосполучення, як і слово, має систему форми, обумовлену граматичним походженням головного слова. І якщо це слово є іменником, то словосполучення має форму відмінків і чисел (книга учня, книгу учня, книгами учня).

У разі ж, якщо слово є ім'ям прикметником, словосполучення має форму прикметника. Тобто словосполучення буде схилятися по відмінках, змінюватися за родами і числами. Наприклад: здібний до математики, здатному до математики, здатна до математики.

Якщо ж це дієслово, то словосполучення має багато дієслівних форм (читає газету, читав газету, читала газету, читали б газету).

Синтаксис тексту стосується також ще й галузі лінгвістики, що вивчає синтаксичну організацію всього тексту, тобто зв'язок між синтаксичними одиницями, а також ціле мовленнєвий твір.

Піднімаючи питання, що таке синтаксис, слід відзначити ще й той факт, що він, спираючись на смислові закономірності, безпосередньо залежить від інтонаційно-ритмічної організації тексту. Синтаксис нерозривно пов'язаний з пунктуацією. Тому, розглядаючи синтаксис тексту, не можна забувати про знаки пунктуації.

Пам'ятайте чудовий мультфільм «У країні невивчених уроків»? Там головний герой, зумівши інтонаційно вірно визначити постановку однієї єдиної коми, врятував собі життя. До речі, пояснюючи дітям на уроці російської мови важливість постановки розділових знаків, можна підібрати й інші, аналогічні цьому, приклади. Наприклад, запропонувати їм поставити кому в реченні: «Відпочивати можна вчити уроки». Головне - це донести до учнів думку, що синтаксис і пунктуація завжди «йдуть рука об руку». Не можна вважатися освіченою людиною, на розбираючись в синтаксисі та пунктуації.

Але якщо на питання, що таке синтаксис, ми знайшли відповіді, то тепер пора визначитися з тим, що слід розуміти під словом «пунктуація». Пунктуація-це зібрання правил про постановку розділових знаків на письмі. Знаки, як відомо, дозволяють людям розділяти текст точками на пропозиції, а також розділяти розділовими знаками частини пропозиції, однорідні члени речення, виділяти звернення, вступні слова і причетні або дієприслівникові обороти. А як важко зрозуміти текст, в якому не розставлені знаки при прямій мові!

Пунктуація допомагає пишучим точно висловити свою думку і почуття, а читаючою - зрозуміти їх. Синтаксичне напрямок у російській пунктуації, яке отримало широку популярність в практиці її викладання, зводиться до того, що знаки покликані, насамперед, робити синтаксичний лад наочним. Найчастіше пунктуаційних система базується на синтаксичній грунті, але це зовсім не означає, що пунктуаційних система копіює структури пропозицій, підкоряючись ім. Вказуючи на членування мови розділовими знаками, пунктуація в першу чергу спирається на синтаксис і є засобом виявлення різних смислових відтінків, які притаманні різним частинам письмового тексту. Словом, призначення розділових знаків - допомагати виявленню синтаксичного будови мови.

Але тільки розуміючи, що таке синтаксис, можна правильно вирішити, які і де слід поставити розділові знаки.