Джерела формування оборотних коштів

Джерела формування оборотних коштів розділені на залучені, позикові і власні. Основна роль належить останнім. Вони беруть участь в кругообігу фондів у зв'язку з тим, що організації, чия діяльність ґрунтується на комерційному розрахунку, повинні мати конкретну самостійність (майнову та оперативну). Це необхідно для того, щоб не тільки рентабельно вести справу, а й нести повну відповідальність за всі прийняті рішення.

Структура основних засобів включає в себе виробничі і невиробничі фонди. Перші функціонують по ходу виробничого процесу. Вони беруть у ньому постійну участь і переносять свою вартість на готову продукцію. Невиробничі ж фонди застосовуються для обслуговування виробничого процесу. Вони не беруть участь безпосередньо в процесі і не переносять своєї вартості на товар.

Освіта ресурсів здійснюється в той момент, коли створюється статутний фонд при створенні підприємства. Джерела формування оборотних коштів в даному випадку - це інвестиційні кошти всіх засновників. У процесі діяльності поповнення здійснюється за допомогою отриманого прибутку.

Джерела формування оборотних коштів можуть являти собою стійкі пасиви. Вони не належать підприємству. При цьому стійкі пасиви в обороті організації знаходяться постійно і служать джерелами формування засобів у вигляді суми їх мінімального залишку. До них відносять:

1. Мінімальну заборгованість по зарплаті співробітникам, що переходила з місяця в місяць.

2. Резерви на покриття передбачених витрат.

3. Перехідні залишки споживчого фонду.

4. Мінімальну перехідну заборгованість перед позабюджетними фондами і бюджетом.

5. Отримані у вигляді передоплати кошти кредиторів.

6. Заставні кошти покупців за поворотну тару.

Позикові джерела формування оборотних коштів доцільно залучати для скорочення загальної господарської потреби в них (засобах обороту). Разом з цим забезпечується стимулювання більш ефективного застосування ресурсів.

До позиковими коштами ставляться, як правило, банківські кредити на нетривалі періоди. Позикові ресурси дозволяють задовольнити тимчасові, що виникли додатково, потреби. Серед основних напрямів залучення кредитів з метою створення оборотних коштів слід виділити:

1. Кредитування запасів матеріалів, сировини та витрат, які пов'язані з сезонним виробничим процесом.

2. Проведення розрахунків, опосередкування обороту платежів.

3. Короткочасне заповнення дефіциту власних ресурсів.

Як показує практика, позикові кошти в формі кредитів застосовуються більш ефективно, ніж власні кошти обороту підприємства. Це пов'язано з тим, що кредити роблять круговорот швидше, мають призначення цільове. Крім того, видаються ці кошти на чітко визначений термін і супроводжуються виплатою банківського відсотка. Ці обставини спонукають організацію забезпечувати постійний контроль над процесом руху кредитних ресурсів, а також результативністю їх застосування.

Слід зазначити, що позикові кошти можуть являти собою не тільки короткострокові банківські кредити, але й кредиторську заборгованість. У цю ж категорію входять і інші залучені ресурси - резерви, тимчасово не вживані за цільовим призначенням, залишки фондів.

У разі якщо підприємство в процесі виконання планової програми виробництва має меншу фактичну суму оборотних коштів, ніж планова потреба в них, має місце вивільнення оборотних коштів.