Пакт Молотова-Ріббентропа
Пакт Молотова-Ріббентропа - це назва міждержавної угоди про ненапад між двома могутніми державами - СРСР і Німеччиною. Термін дії договору був розрахований на 10 років. Даний договір був підписаний в Москві в ніч з двадцять третього на двадцять четверте серпня 1939 міністром Німеччини йохим фон Ріббентропом і Головою ради Народних комісарів, комісаром Радянського Союзу В'ячеславом Молотовим у присутності німецького посла Вернера фон дер Шуленбурга і члена Політичного бюро ЦК ВКП (б) , члена Виконавчого комітету Йосипа Сталіна. Звідси можна і пояснити назву самого документа, який багато хто ще називають «Ріббентроп-Молотов».
Підписаний пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею і країнами Заходу, а також забезпечував повернення Радянському Союзу втрачених їм територій під час Першої світової війни. Дана угода грунтувалося на Берлінському договорі 1926 і Рапалльських 1922 року.
Разом з пактом про ненапад був підписаний і секретний протокол, яким встановлювалися кордони обопільних інтересів двох країн у Східній Європі і поділ Польщі між ними при нападі Німеччини на цю країну. Існування такого секретного додатку до пакту довгий час заперечувалося урядом Радянського Союзу. І тільки наприкінці вісімдесятих років минулого століття даний протокол був дійсно визнаний.
До того, як пакт Молотова-Ріббентропа був все-таки підписаний, Німеччина вже включила до складу Рейху території Чехії і Моравії. А забезпечити міжнародну безпеку та боротьбу з німецьким нашестям повинні були переговори між СРСР, Великобританією і Францією. Наслідком стало прийняття проекту договору про взаємну допомогу другого серпня 1939 року. Однак документ так і не став договором через відсутність зацікавленості країн, що приймають участь у переговорах. Так, наприклад, Радянський Союз з прийняттям даного проекту вимагав забезпечення проходу своїх армій через територію Польщі та Румунії в разі нападу на них німецьких військ. Проте ні Польща, ні Румунія на це ніколи не були згодні.
Тому Сталін з Молотовим і прийняли рішення підписати з Німеччиною угоду про ненапад, яке і було назване «пакт Молотова-Ріббентропа». І Радянський Союз, і Німеччина мали при цьому різні цілі. Гітлер, активно готуючись до нападу на територію Польщі, хотів уникнути військових конфліктів з Радянським Союзом і вважав, що Москва, бажаючи повернути собі колишні свої землі, виконуватиме пункти договору. Сталін, у свою чергу, вважав пакт Ріббентропа-Молотова відмінною можливістю підготовки до неминучих військовим діям, уникаючи при цьому можливих зайвих військових конфліктів.
Згідно з прийнятим договором, обидві сторони взяли на себе обов'язок мирно вирішувати всі виниклі розбіжності, а також ні в якому разі не підтримувати країну, яка здійснить напад на одну із сторін угоди. А згідно з секретним протоколом Німеччина, нападаючи на Польщу, не мала права просуватися далі за «лінію Керзона». Частина Польщі, Фінляндія, Латвія, Естонія і Бессарабія залишалася у владі Радянського Союзу.
Після ратифікації договору Радянським Союзом 1 вересня німецькі війська вступили на територію Польщі. Отримавши невелику відстрочку для забезпечення допомоги тим українцям і білорусам, яким загрожувало напад німецьких військ, радянські війська увійшли на польську територію лише сімнадцятого вересня 1939 року, автоматично вступивши в Другу світову війну. Польща перестала існувати як держава. В результаті цього, Німеччина і СРСР отримали спільний кордон. І можливість нападу однієї країни на іншу, незважаючи на підписаний договір, стала питанням часу.
Пакт Молотова-Ріббентропа був визнаний недійсним двадцять другого червня 41 року, коли Німецька армія напала на Радянський Союз.