Історія російської армії

Перші згадки в історії про створення військових організацій у Росії ставляться до VI століття. Історія російської армії починалася з того, що племінні союзи слов'ян стали створювати збройні ополчення для захисту від ворогів. В ополченні складалися практично всі дорослі чоловіки. До кінця VIII століття на зміну ополченню прийшли князівські дружини. Ці дружини вже формувалися повністю з професійних, підготовлених воїнів. У той час основу війська у слов'ян складали формування, що складалися з піших воїнів. Кінноті відводилася роль сторожової та розвідувальної служби.

Озброєння російських воїнів того часу було найпростіше: обоюдогострі мечі, списи, луки, бойові сокири, а також рогатини, ножі та булави. Для захисту воїнів застосовувалися шоломи, кольчуги та щити. Вже в кінці X століття проводяться російської армії битви показали, що в них стало зростати значення кавалерії. Тому історія російської армії протягом наступних століть тісно пов'язана з розвитком кавалерії, яка становила в руських князівствах основну збройну силу. В кінці XIV століття Русь з удільних князівств стала єдиною державою і з цього моменту веде свій відлік історія створення збройних сил Росії.

В цей же час з'явилася вогнепальна зброя, яке допомогло створити вже більше боєздатне військо. Головною силою російського війська стало складалося в основному з кінних воїнів дворянське ополчення. Іван Грозний створив у середині XVI століття стрілецьке військо. Це був результат проведеної ним військової реформи. Стрільці несли військову службу не тільки у воєнний час, але й у мирний. Всі стрілецьке військо мало однакове озброєння та однакову військову форму. Загальна чисельність цього війська в мирний час була близько 20 тисяч осіб. У воєнний час військо поповнювалося за допомогою ополченців (близько 90 тисяч чоловік), а також кінноти з дворян (близько 100 тисяч чоловік).

Подальша історія російської армії пов'язана вже з ім'ям молодого царя Петра I, який провів у XVIII столітті нові військові реформи. Ці реформи стали надзвичайно важливими для країни і їх підсумком стало створення регулярної армії, яка за чисельністю була вже більше 200 тисяч чоловік. Крім уже звичних сухопутних військ був створений потужний морський флот. До складу військового флоту в той час вже входило більше 800 вітрильних і гребних судів. Основним озброєнням армії стали гладкоствольну рушницю з багнетом для піхоти, і полегшені рушниці, пістолети та палаші для кавалерії. За часів Петра I отримала свій подальший розвиток і історія прикордонних військ Росії.

Створена ще Петром I потужна російська армія змогла здобути безліч переконливих перемог на славу Росії. Однак подальша історія російської армії складається не тільки з перемог, а й з нищівних поразок. Яскравим прикладом у цьому стала проходила в 1904-1905 роках російсько-японська війна. Незважаючи на героїзм російських солдатів, війна для Росії завершилася трагічно, і царського уряду більше нічого не залишалося, як капітулювати на самих принизливих умовах. Потім були успіхи і поразки російської армії в Першій світовій війні.

Подальша історія російської армії продовжилася вже в роки Радянської влади, коли була створена Червона Армія. До 1918 року до її складу вже входило понад 450 тисяч осіб. Боєздатність її перевірялася в роки Громадянської війни, у військових конфліктах 1936-1940 року в Іспанії, Японії та Фінляндії. Найсуворішими випробуваннями не тільки для російської армії, а й для всієї країни стали особливо суворі і трагічні події Великої Вітчизняної війни з 1941 по 1945 роки. У цій війні, незважаючи на всі труднощі і злигодні, радянські воїни змогли продемонструвати всьому світу яскраві приклади мужності і героїзму, здобувши перемогу над жорстоким і сильним противником. Новітній етап розвитку російської армії почався після розпаду Радянського Союзу.