Структура норми права
Будь-яка правова норма являє собою єдине ціле, яке утворено в результаті з'єднання декількох тісно взаємопов'язаних частин. Структура норм права зазвичай включає в себе три основні частини, які в юридичній науці прийнято визначати як гіпотезу, диспозицію і санкцію.
Крім цього в нормах права виділяють три загальноприйнятих рівня, що забезпечують її цілісність як результату якихось суспільних відносин, що призвели до формування правової структури. Це юридичний, соціологічний і логічний рівні.
Структура норми права під гіпотезою розуміє основну частину норми, яка описує певні обставини життя або діяльності, при яких складаються конкретні правовідносини, що призводять до реалізації даної норми. Гіпотеза містить у собі основні моменти норми права, як то: місце, час, суб'єкт і об'єкт норми, а також тип відносин між ними, який призводить до появи між сторонами певних юридичних взаємовідносин. Гіпотеза регулює ці правовідносини, визначаючи їх рамки і формулюючи їх суть.
При цьому виділяють і кілька видів гіпотез, поділ яких залежить від того, скільки умов для реалізації норми права в ній описується. За цією ознакою розрізняють прості (з описом однієї умови) і складні (з описом двох і більше умов) типи гіпотез. Також залежно від тих відносин, які пов'язують гіпотезу конкретної правової норми з життєвими обставинами, в юридичній науці виділяють казуїстичних і абстрактну гіпотези. Перша містить у собі опис певних випадків реалізації гіпотези, які можуть мати місце тільки в певних життєвих обставинах. Другий тип гіпотези, абстрактний, має на увазі опис родових, узагальнених ознак тих умов, в яких можуть діяти правові норми.
Під поняттям диспозиції структура норми права описує самі взаємини, що виникають між суб'єктами якої-небудь галузі права. У ній описується безпосереднє правило поведінки, яке регулює ці взаємини правових суб'єктів. Найчастіше диспозиція норми права - це відображення і повний опис правомірної поведінки того чи іншого суб'єкта в повній відповідності до законодавства країни.
Санкція, яку має кожна структура норми права, описує ті чи інші наслідки, настання яких тягне порушення (умисне чи ні) диспозиції. У ній можуть бути описані майнові, моральні, психологічні, фізичні та будь-які інші несприятливі наслідки, які є неминучим наслідком протиправного діяння, здійсненого всупереч правовій нормі.
Всі ці частини є відображенням юридичної рівня правових норм і мають практичне значення для їх реалізації. Крім юридичного рівня, існує ще й логічний, який також має свої особливості.
Логічна структура норми права увазі під собою наявність можливості реконструювати дану норму. Завдяки логічному рівню правових норм розкриваються всі існуючі між законодавчими актами зв'язку, в результаті чого стає можливим розкрити незрозумілі або відсутні елементи норми в інших статтях того чи іншого зводу законів, або ж в нормативно-правових актах, безпосередньо пов'язаних з конкретною нормою. Іншими словами, логічна частина кожної правової норми дозволяє говорити про єдність і взаємозв'язку всіх існуючих в державі законів і підзаконних актів.
Таким чином, структура норми права - це з'єднання частин будь-якої правової норми, яке забезпечує її актуальність і робить її значущою в системі юридичних відносин.
