Чи потрібна світу методологія наукового пізнання?

Якщо хтось помилково вважає, що методологія наукового пізнання потрібна тільки вченим і в повсякденному житті вона не стане в нагоді, значить, він просто ще не зрозумів, що з її допомогою можна дуже швидко і ефективно орієнтуватися в найрізноманітніших питаннях. Звичайно, вивчати методологію досить непросто, але як тільки нею оволодієш, відразу починаєш дивитися на світ зовсім іншими очима. Варто зауважити, що цей метод вже давно інтуїтивно використовують звірі і діти, причому досить ефективно. Але як тільки до цього методи ми починаємо підключати свідомість, і все починаємо ставити під сумнів, то весь експеримент відразу йде криво і навскіс.

Тоді навіщо ж потрібна методологія наукового пізнання? Містики стверджують, що для пізнання життя достатньо лише інтуїції, проте це далеко не так. Інтуїція може заманити нас у такі нетрі, що людина запросто може вважати себе великим Месією і повірити, що з ним розмовляє сам Бог. Цілком можливо передавати з покоління в покоління сенс якогось обряду, який давно втратив свою актуальність, але віра в нього досі ще жива. Сліпа віра дуже часто буває повним абсурдом, адже наше життя тече і змінюється, а значить, разом з нею змінюються і людські істини, які раніше вважалися непохитними.

Роблячи перші кроки в житті, людина починає розуміти, що світ далеко не такий простий як здається на перший погляд. Методологія наукового пізнання за допомогою основних принципів дозволяє розкласти весь дивовижний світ по поличках, але вона досить відрізняється від псевдонауки своїми основними принципами і методами. Істинний метод служить тільки що вступає на шлях людині своєрідним компасом, дозволяючи уникнути багатьох серйозних помилок. Ф. Бекон називав подібний метод світильником, що вказує подорожньому дорогу в темряві, однак, він вважав, що не можна розраховувати на великий успіх, йдучи хибним шляхом. Декарт в свою чергу зараховував до методів точні і прості правила, дотримання яких дозволяє відрізняти істинне вчення від помилкового.

Методологія наукового пізнання має багато спільного з німецької класичної і матеріалістичної філософією, що розробили діалектичний метод на матеріалістичної і ідеалістичної основі. Проблеми методології та методу займають важливе місце в західній філософії сьогоднішнього часу, особливо в тих її напрямках, як філософія науки, позитивізм, структуралізм, аналітична філософія. Кожен з методів - це, безумовно, потрібна і важлива річ, однак впадати в крайнощі і перебільшувати або применшувати його значення все ж не слід. Адже абсолютно зрозуміло, що неможливо перетворити метод в якусь універсальну відмичку, за допомогою якої можна здійснювати різні наукові відкриття.

Будь-який метод може виявитися марним, якщо користуватися ним не як керівної ниткою, а як готовим шаблоном для зміни фактів. Логіка і методологія наукового пізнання не можуть бути обмежені лише науковими та філософськими рамками, вони можуть розглядатися лише в широкому соціокультурному контексті. Це означає, що необхідно враховувати на даному етапі розвитку потужну зв'язок науки з виробництвом. У кожному разі, ясно одне, що тільки усвідомлене застосування методів дозволяє зробити результат більш раціональним і ефективним. Починаючи з шістнадцятого століття, методологія використовується не тільки в філософії, а й у фізиці, хімії і навіть в історії.

Ефективність того чи іншого методу набагато залежить від способів його застосування, до того ж в даному випадку величезне значення має його змістовність, глибина і фундаментальність теорії. Для того щоб результат перевершив всі очікування, необхідно бути впевненим, що суб'єкт наукового пізнання - це не просто окремий предмет, це ще й частина загальної картини світу, який весь час змінюється і вдосконалюється.