Що таке суржик? Звідки він взявся і де використовується?

У всі часи людям було необхідно пояснюватися і розуміти один одного. І особливо це важливо, якщо вони говорять на різних мовах, навіть якщо і родинних. І тоді виходить якась суміш, що вбирає в себе риси обох наріч.

Виникнення

Що таке суржик? Лінгвісти не мають однозначної думки на цей рахунок. Дане явище поки вивчено недостатньо, хоча воно і спостерігається дуже давно, та й зараз має місце бути. Зазвичай під цим терміном розуміють суміш української та російської мов, проте іноді суржиком називають контактну систему між будь-якими двома прислівниками. Самостійною мовою суржик не рахується, він ближче навіть до жаргону, хоч і досить розвинений.

Первісне значення цього слова до лінгвістики не мало ніякого відношення - так називали хліб чи борошно, зроблену з декількох видів зерна.

Причини виникнення зазначеного явища досить прості: протягом кількох століть українська мова всіляко утискалась, йшлося про те, що це всього лише прислівник російської. Деякий час існував навіть заборона друку книг українською, розвиток мови стало неможливим. Не дивно, що в таких умовах розпочалося формування більш-менш простого варіанту, що поєднує в собі риси обох мов.

Ймовірно, український суржик мав кілька джерел. По-перше, це спілкування у змішаних сім'ях, по-друге, сільський варіант, багатий русіцізмамі, ну і, звичайно, необхідність розуміти один одного і пояснюватися людям, спочатку говорять на різних мовах. Так що процес взаємопроникнення цілком логічний.

Особливості

Що таке суржик з точки зору лінгвістики? Який він має структурою? Однозначних відповідей на всі ці питання поки немає. Статус теж неясний. Хтось вважає, що його можна вважати не більш ніж сленгом, просто розмовним стилем. Деякі ж стверджують, що його суть складніше, ніж просте забруднення української мови російськими словами. Є навіть думки, що він розвивається в самостійне мовне відгалуження, а не є просторічним або неписьменним варіантом мови-реципієнта. Таким чином, питання про те, що таке суржик, поки залишається відкритим.

При цьому граматичні правила залишаються незмінними. Лексика ж наповнюється русіцізмамі - в класичному розумінні це і є суржик. Слова в результаті зрозумілі носіям обох наріч, тобто можливий більш-менш нормальний контакт. Офіційного статусу суржик не має. Сучасними лінгвістами України він розглядається просто як зіпсований варіант літературної мови.Суперечки про те, що таке суржик, як його сприймати, ненадовго вщухають, але потім спалахують знову.

Сучасне поширення

З'явившись в XIX столітті, він існує до цих пір. Власне, "класичний" суржик зараз використовується приблизно п'ятою частиною населення України - на нього говорять до 18% громадян. Найбільше він поширений, природно, на кордоні з Російською Федерацією - тобто в північно-східній частині країни. У сусідніх областях, що належать уже РФ (Воронезької та Бєлгородської), він також використовується, щоправда, має дещо іншу форму. Жителі тутешніх місць стверджують, що говорять українською мовою, хоча по суті це російська із запозиченнями.

Є випадки використання цього явища для створення комічного ефекту як в усній, так і в письмовій мові. На кордоні з Польщею також є своє мовне відгалуження, його називають так само - суржик.

Приклади використання

Як вже було сказано, основна особливість суржика - збереження загальних принципів української граматики і правопису при запозиченні російських слів. У результаті виходить вкрай цікава суміш.

Незважаючи на неясний статус і подальші перспективи, сьогодні суржик - це вкрай цікаве лінгвістичне явище, яке викликає стільки суперечок саме тому, що його можна сприймати абсолютно по-різному. У будь-якому випадку це певний етап у розвитку мови.Хто знає, можливо, в майбутньому його чекає повне відділення. Можливо, прагнення українців до самоідентифікації призведе до повного повернення літературної норми.

Інші змішані мови

Незважаючи на те що суржик - цікаве явище, воно аж ніяк не унікальне. Наприклад, у Білорусі крім літературної мови існує так звана трасянка, аналогічна українському варіанту. Крім того, суміші існують в Європі. Свої місцеві прислівники поширені в Греції, Сербії, Швеції, Норвегії, Великобританії та інших країнах. Також їх можна зустріти в ряді регіонів Латинської Америки, в Африці. Є приклад і в Росії - алеутско-медновскій мову, існуючий на одному з Командорських островів в Беринговому морі. Він вимирає. За інформацією 2004 року, їм володіло всього 5 чоловік. І оскільки власної писемності цей діалект не має, зі смертю останнього носія він зникне зовсім.