Що таке політичний тероризм?
Політичний тероризм - це незаконні погрози або застосування насильства проти цивільного населення, певних соціальних груп, уряду. До таких дій відносяться вибухи в місцях скупчення людей, вбивства мирних громадян, захоплення заручників, будівель і літаків, і кожне подібне злочин скоюється групою осіб для здійснення власних корисливих цілей.
Історія: У примітивній формі політичний тероризм був відомий ще за часів античності, проте, подібний метод тиску на владу найбільш часто став застосовуватися, починаючи з другої половини XIX століття. Приміром, в Росії практично не було царя, на якого б не здійснювалися спроби замаху. Якщо раніше представників влади вбивали в результаті закулісних інтриг і палацових переворотів, а зловмисники нерідко використовували отруту, то до кінця XIX століття злочинці стали влаштовувати терористичні акти.
На перше місце в цей час виходить поняття політичного режиму, що є ворожим по відношенню до значної частини населення. Методику терору застосовували групи, що розділяють «ліві» погляди і прагнуть ліквідувати самодержавство. Найбільш часто здійснювалися вибухи кортежу, в якому проїжджав цар, чи залізничного полотна в момент руху поїзда, де перебували представники правлячої династії.
Сучасність: Зараз політичний тероризм приймає інші форми, він може носити характер партизанської війни, або навіть виражатися у бойових діях, в які втягуються різні держави. Причому одна сторона конфлікту, оцінює себе як борців за ідею, прагне шантажувати уряди різних країн з метою досягнення своїх цілей, а їхні опоненти змушені припиняти дії злочинних угруповань, захищаючи конституційний і громадський порядок на ввіреній території.
Мішенню терористів часто стає символіка країни та владних структур, держава в цілому і найважливіші суспільні норми. Якщо населення політизоване, злочинним угрупованням легше здійснювати свої плани, оскільки загрози нерідко позначаються на підсумки голосування та формуванні громадської думки. Для країн, де життя громадян є реальною цінністю, таке залякування може обернутися серйозними політичними поступками, щоб отримати можливість запобігти невиправданому вбивство мирних жителів.
Сучасний політичний тероризм, приклади якого можна знайти практично в кожній державі, найчастіше базується на етнічному сепаратизмі. А злочинні дії, пов'язані із загибеллю сотень людей, направляються на отримання незалежності окремо взятими регіонами. Формування, що займаються підготовкою до терактів і їх здійсненням, мають чітку структуру, в них входить значне число ідейних бійців, а також стратегію і тактику, плани яких важко розкрити навіть спецслужбам найрозвиненіших країн. Подібні угруповання діють в Ірландії, на Корсиці, в регіоні Іспанії, де проживають баски, і метою кожного скоєного терористичного акту стає визнанням керівництвом країни незалежності певної частини території.
Приклади: Політичний тероризм був характерний для Іраку, керованого Саддамом Хусейном, а серед злочинних дій даного політика можна виділити прояв відкритої агресії проти своїх сусідів, геноцид власного народу, відсутність у громадян елементарних свобод і прав. Диктатору протягом тривалого терміну вдавалося зберігати введений нею ж політичний режим за рахунок повного усунення народу від управління країною, жорстоких репресій, позбавлення від опонентів і заборони на реєстрацію будь-яких партій.
Злочинна діяльність міжнародної групи Аль-Каїда не обмежується проведенням терактів у певній країні, а завдяки вибухам, захоплень літаків, руйнувань будівель представники цього угруповання прагнуть залякати весь світ.