Поточні активи, класифікація та відображення в бухгалтерському балансі

Термін «поточні активи» введено в оборот Міжнародним комітетом зі стандартів ведення бухобліку і закріплюється в якості такого стандарту в МСБО - документі, що містить виклад принципів і процедур стандартного оформлення бухгалтерського обліку.

Як свідчить цей документ, актив являє собою ресурс, який придбано підприємством або компанією в ході минулої діяльності і від якого очікується отримання прибутку в майбутньому. Виходячи з того, що в самому визначенні міститься звернення до тимчасового параметру, розрізняють активи за строками з можливого корисного використання. По даній підставі, активи розрізняють:

— довгострокові (ті, у яких термін можливого корисного використання становить один рік і більше) -

— поточні активи (ті, у яких даний термін менше одного року).

Крім того, міжнародні стандарти встановлюють і правила, згідно з якими необхідно здійснювати класифікацію активів. Так, ці правила до поточних активів відносять:

— плановані використовувати в межах операційного циклу-

— передбачувані до використання виключно в комерційних цілях-

— активи, які плануються до реалізації протягом одного року-

— ті, які представлені в грошовій формі.

Всі інші повинні ставитися до довгострокових активів.

У бухгалтерському обліку поточні активи включають в себе такі статті:

— всі без винятку товарно-матеріальні ресурси-

— майбутні витрати, що підлягають списанню в майбутньому протягом звітного періоду-

— грошові кошти-

— короткострокові інвестиції-

— авансові платежі за придбання самих активів-

— поточні рахунки

— короткострокові векселя-

— короткострокова дебіторська заборгованість.

Як правило, поточні активи в бухобліку відображаються в порядку зниження їх ліквідності. Ця послідовність така: грошові кошти, інвестиції, дебіторська заборгованість (ДЗ), ТМЗ і авансові платежі. Крім цього, згідно МСБО, різні види поточних активів по-різному відображаються в бухгалтерському балансі.

Грошові кошти - по номінальної вартості, відображення короткострокових інвестицій відбувається або за їх ринковою вартістю, або ж по меншому, з показників, як яких беруться рентабельність і ринкова вартість. За сумою очікуваного прибутку оцінюється ДЗ, а ТМЗ і авансові платежі - за собівартістю.

Всі активи підприємства або компанії беруть участь в обороті, який характеризує не тільки ринкову активність, а й економічну ефективність. Для її оцінки застосовуються комплексні показники, одним з яких є показник руху поточних активів. У цьому сенсі, оборот поточних активів являє собою сукупність спеціальних коефіцієнтів, які показують ефективність використання кожного з видів і в конкретному фінансовому процесі. Так, наприклад, дебіторська заборгованість відбивається і тестується за допомогою коефіцієнта її обороту. Коефіцієнт обороту ТМЗ показує кількість продажів середнього запасу товарів і послуг за певний період. Забезпеченість підприємства ТМЗ відбивається відповідним коефіцієнтом забезпеченості, який показує або надлишок цих ресурсів або їх брак протягом аналізованого періоду. Дуже важливим є коефіцієнт, що відображає частку кожного з видів активів, у сукупних поточних активах підприємства. Його роль особливо велика при плануванні розвитку підприємства і визначення стратегії комерційної діяльності.

При проведенні порівняльного аналізу фінансової звітності використовується також показник, як поточні активи співвідносяться з величиною всіх інвестицій, залучених даною компанією за період річного обороту. Як правило, підприємства галузей промисловості з високою капіталоємністю мають низькі показники обороту, а оптові фірми - високі.