Аутсорсинг як договір позики між юридичними особами
Як показали результати аналізу, проведеного групою дослідників під керівництвом Д. Фаррелл, участь у міжнародної торгівлі послугами аутсорсингу, можна розглядати як якийсь договір позики між юридичними особами. При цьому, всупереч усталеному навіть серед прихильників ідеї взаємовигідного характеру аутсорсингу думку, він забезпечує отримання найбільшої вигоди або, користуючись термінологією теорії ігор, «виграшу», що не експортує, а імпортує країні. Згідно з результатами проведеного ними аналізу американо-індійської торгівлі аутсорсинговими послугами, у розрахунку на кожний долар, вкладений американськими підприємствами в аутсорсинг за кордоном, загальний виграш у вигляді доданої вартості становить для світової економіки 1,45-1,47 дол., З яких 1, 12-1,14 дол. припадає на американську економіку, а 0,33 дол. - на економіку Індії.
Таким чином, аналіз емпіричних даних підтверджує, що рікардіанської ідея про взаємовигідності торгівлі для економік залучених до неї країн зберігає свою справедливість щодо аутсорсингу як однієї із сучасних форм міжнародної торгівлі, природно за умови, що укладення договору між юридичними особами засноване на паритетних підставах.
У той же час не можна не відзначити обгрунтованість позиції тих дослідників (зокрема, П. Самуельсона і Е. Лімер), які, визнаючи коректність рікардіанської моделі і, більше того, використовуючи її для обгрунтування своїх висновків, озвучують побоювання про те, що наростання обсягів міжнародної торгівлі аутсорсинговими послугами може з часом привести до такої зміни умов торгівлі, яке потягне за собою зміни у співвідношенні виграшів залучених в міжнародний аутсорсинг країн на користь країни-експортера і порушить тим самим цей договір позики між юридичними особами.
Іншими словами, їх побоювання полягає в тому, що міжнародний аутсорсинг змінить ситуацію спеціалізацію країн по міжнародному поділу праці і змінити відповідальність юридичної особи, відповідно до якої розвинені країни традиційно володіють порівняльною перевагою в наукоємних і високотехнологічних областях, де все частіше доводиться стикатися з конкуренцією з боку розвиваються і перехідних економік, забезпечених надлишкової і порівняно дешевої та висококваліфікованої робочої силою, яку вони тепер мають можливість пропонувати на міжнародному ринку.
Описувана ситуація, на нашу думку, цілком пояснюється теорією циклу життя продукту Р. Вернона, згідно з якою виробництво трудомістких торгованих товарів (до яких, як було обґрунтовано нами вище, з метою дослідження можуть бути прирівняні аутсорсингові послуги), як правило, переміщується з країн з дорогою робочою силою (в яких продукт, як правило, розробляється в силу наявності в країні достатньої кількості необхідної на стадії розробки висококваліфікованої робочої сили і починає впроваджуватися) в країни з малою вартістю робочою силою, необхідної для здійснення серійного виробництва і тес самим порушить цей своєрідний договір позики між юридичними особами. А це, в свою чергу, дозволяє зберігати високі темпи прогресу і дає можливість отримати довгострокову вигоду від міжнародного аутсорсингу широкому колу залучених до нього країн.
В ході проведеного дослідження фахівцями було проаналізовано основні склалися в науково-дослідному співтоваристві підходи до співвідношення аутсорсингу з традиційними формами міжнародної торгівлі. Виходячи із сутності аутсорсингу встановлена обгрунтованість розгляду аутсорсингу як однієї з форм міжнародної торгівлі, проведення аналізу якої можливо з точки зору здійснення імпортно-експортних операцій, а породжувані наслідки в цілому аналогічні тим, які мають для національних економік експортно-імпортні операції включених до них країн, між якими укладено відповідний договір позики між юридичними особами.
Можна зробити висновок про те, що при допущенні про аналогичности аутсорсингових послуг і товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі і елімінування, тим самим, відмінностей у формальних ознаках між поняттями «товар» і «послуга, яка виступає в якості предмета міжнародної торгівлі» - застосування класичної рікардіанської моделі міжнародної торгівлі для трактування аутсорсингу - і перш за все, його взаємовигідного характеру для обох країн - може вважатися обгрунтованим.
Нарешті, проведений аналіз впливу аутсорсингу на внутрішній ринок праці країни-імпортера виявив переважно структурний характер спричиненої аутсорсингом безробіття та її природний (в силу безперервно відбуваються змін у структурі народного господарства і світової економіки) характер.
Таким чином, рікардіанської ідея про взаємовигідності торгівлі для економік залучених до неї країн зберігає свою справедливість щодо аутсорсингу як однієї із сучасних форм міжнародної торгівлі. Це, в свою чергу, підтверджує те, що довгострокову вигоду від міжнародного аутсорсингу в довгостроковій перспективі отримують суб'єкти обох залучених до нього країн.