Норма виробітку

Показниками праці служать наступні: норма вироблення і часу, обслуговування та чисельності. Вони встановлюються для раціонального використання робочої сили. Норма виробітку, як і всі інші показники праці, встановлюється залежно від існуючих виробничих факторів. До них відносяться:

— рівень технічного перевооруженія-

— організація процесу випуску товарів-

— рівень виробничих відносин.

В умовах існування колективної форми оплати та організації праці, можливе використання комплексних, а також укрупнених ставок.

Норма виробітку, а також інші показники професійного внеску в діяльність організації, в обов'язковому порядку підлягають перегляду:

— за підсумками проведеної раціоналізації та атестації робочих місць-

— в міру впровадження нових технологій-

— після установки нового обладнання-

— в міру проведення організаційних заходів, які сприяють зростанню продуктивності праці.

Якщо у окремого працівника або ланки (бригади) за рахунок проявленої ініціативи та впровадження нових прийомів праці ступінь вироблення готової продукції досягла високих значень, то це не є підставою для загального перегляду існуючих показників.

Той обсяг (кількість продукції), який співробітником або групою, що має відповідний кваліфікаційний рівень, повинен бути виконаний за одиницю часу при певній організації та наявності технічного оснащення, показує норма виробітку. Формула для визначення даного показника застосовується з використанням поділу. Для встановлення цієї суми знаходиться приватне величини робочого часу за період, який є звітним (місяць або зміна, день або годину), і встановленої тимчасової величини

Норма виробітку може бути встановлена тільки в тому випадку, коли існує можливість обліку і контролю товарів, що випускаються в кількісному вираженні. Також її визначення ймовірно при періодичному здійсненні одного і того ж трудового процесу протягом зміни.

Нормування внеску співробітників у діяльність підприємства є одним з найважливіших чинників організації виробничих відносин. В умовах ринкової економіки високий ступінь управлінських рішень у сфері праці та встановлення його раціональних показників є передумовою отримання суб'єктом господарювання максимально можливого прибутку. Це, в свою чергу, дозволяє підприємству володіти конкурентоспроможністю на ринку збуту.

Окремими міністерствами і відомствами встановлюються єдині норми виробітку, які заносяться в спеціальні збірники. Ці показники застосовуються всіма підрозділами, що входять структуру даного сектора економіки. Для розробки даних документів використовуються:

— спостереження фотохронометража-

— технічні характеристики застосовуваного обладнання-

— результати, отримані при аналізі організації виробничих відносин, а також заходів, спрямованих на їх усовершенствованіе-

— дані, отримані в результаті технічних розрахунків.

Одиницею розроблюваних норм служить машино-зміна і людино-зміна. При проведенні попереднього аналізу враховується проведення підготовчих, а також заключних робіт. Якщо підприємство застосовує більш досконалі форми організації трудового процесу, виробництва, а також більш сучасні технічні засоби у порівнянні з розробленим збіркою, то виникає необхідність для розробки та впровадження більш високих норм виробітку продукції. Нормативні документи дозволяють знижувати встановлені показники праці в розмірі до п'ятнадцяти відсотків, у разі наявності певних негативних факторів. Конкретний обсяг нормування визначається на певному робочому місці і оформляється актом.