Додатковий капітал
Додатковий капітал входить як окрема частина у власний капітал акціонерного товариства. Він показує сукупну власність всіх учасників цього підприємства. Є самостійним суб'єктом обліку і відособлено відображається у бухобліку. Це пов'язано з тим, що зміна розмірів статутного капіталу в ході діяльності компанії можливо тільки у випадку перереєстрації його суми. Тому змінити його величину можна, зробивши запис не так на основному рахунку 80, а на додатковому до нього.
У бухгалтерії додатковий капітал враховується відповідно до документів, такими як наказ Мінфіну № 94н від 31.10.2000 р «Про затвердження плану рахунків», наказ Мінфіну № 34н від 29.07.1998 р "Про затвердження Положення ведення бухобліку», Положення по бухгалтерського обліку № 154н від 27.11.2006 р та № 26н 30.03.2001 р
Сформувати додатковий капітал підприємства можна з таких джерел, як:
- дооцінка основних засобів і нематеріальних активів;
- кошти цільового фінансування організацій, спрямованих на фінансування основних витрат;
- емісійний дохід суспільства після продажу акцій за вищою, ніж номінальна, вартості;
- різниці курсів, які утворилися при формуванні статутного капіталу;
- вклади в майно.
У планах рахунків бухобліку додатковий капітал відбивається на рахунку 83. По кредиту на ньому показується приріст вартості активів, що виявляються за результатами переоценкі- різниця між продажною вартістю акцій і номінальною, вирученої при формуванні статутного капіталу-суми цільового фінансування, спрямовані на фінансування капвитрати. За дебетом додатковий капітал враховується в таких випадках, коли необхідно відобразити погашення суми пониження вартості активів, виявлених в результаті переоценкі- спрямувати кошти, щоб збільшити статутний капітал (Счет75 або 80) - розподілити суми між засновниками (рахунок 75).
Додатковий капітал може бути використаний на наступні цілі:
- для уцінки нематеріальних активів та основних засобів;
- покриття убитков;
- зміна розмірів статутного капіталу за рахунок майна товариства.
Взагалі оцінити частки учасників товариства досить складно. Згідно змінам, внесеним до НК, внесене в додатковий капітал майно не враховується як дохід при оподаткуванні податком на прибуток. Сьогодні можливо збільшувати цю частину капіталу за рахунок заліків боргів товариства перед його учасниками.
Вкладення майна учасників в цю частину капіталу визнається оплатним, тому що воно спрямоване на збільшення величини чистих активів. При цьому збільшується дійсна вартість часток, що належать учасникам. Тому зростає і вартість частки для цілей оподаткування при її реалізації.
Вкладення коштів в додатковий капітал є доцільним, тому що це призводить до зростання вартості часток у капіталі ТОВ. Крім цього, внесок майна в додаткову частину збільшує вартість майна, яке зможуть отримати учасники при виході з товариства.
При визначенні податку на прибуток у разі виходу учасника з ТОВ або продажу частки його внесок у додаткову частину капіталу не вважається витратою. Підстави для цього наступні: внесок у майно в цьому випадку не є внеском у статутний капітал, вклад не може бути врахований як витрати згідно з ПК. Потрібно врахувати, що ці підстави суперечать позиціям Конституційного суду, за яким збільшення вартостей часткою при вкладенні в капітал не призводить до зміни номінальних часток учасників. Таким чином, внесок учасників з метою зміни чистих активів у бік збільшення, який призводить до зростання вартості їх часток, не може враховуватися при оподаткуванні.
Аудит додаткового капіталу проводиться з метою перевірки правильності його формування та використання. Для цього проводять звірку аналітичних даних з оборотами і залишками обліку синтетичного і даних бухобліку з бухгалтерською звітністю.