Власний Капітал Підприємства
Капітал підприємства являє собою сукупність засобів, якими може розпоряджатися підприємство для здійснення своєї діяльності з практичною метою отримання прибутку.
За джерела утворення активів виділяється власний і позиковий капітал. Головну роль при цьому відіграє саме власна частина активів, що забезпечує економічну самостійність організації.
Власний капітал підприємства відображає загальну вартість належних підприємству коштів на праві власності і вільних для використання у формуванні частини активів. Власна частина загального капіталу представляє чисті активи фірми або організації.
Власний капітал підприємства включає різні джерела ресурсів: статутний, резервний, додатковий капітал. Крім цього в нього включається нерозподілений прибуток, окремі фонди цільового призначення та інші резерви. Крім цього до власних засобів відносяться всі безоплатні надходження та субсидії, що виділяються державою.
Величина статутного капіталу прописується в статуті та інших установчих документах юридичної особи. Добавочний- це все майно, внесене засновниками понад статутний, а також суми, що залишаються в результаті переоцінки майна, та інші надходження. Резервний виділяється з прибутку для покриття можливих втрат і збитків.
Основним джерелом накопичень майна підприємства є нерозподілений прибуток, що залишається від валового прибутку після виплати податків до бюджету та відрахувань на інші вимоги.
Фонди спеціального призначення являють собою чистий прибуток, що спрямовується на розширення підприємства, виробничий розвиток, а також соціальні заходи.
Під іншими резервами розуміються резерви, створювані в зв'язку з очікуваними великими витратами, які включаються до собівартості, а також всі витрати обігу.
Власний капітал підприємства поділяється на дві ключові складові - це інвестований і накопичений капітал.
Інвестована частина - кошти, вкладені засновниками (власниками) в підприємство. Вона включає номінальну вартість акцій (простих і привілейованих) і додатково оплачені активи. Сюди ж відносяться безоплатно отримані з різних джерел цінності.
У балансі частину інвестованих коштів відображається як статутний капітал, частина - як додатковий (отриманий емісійний дохід), частина - як додатковий (безоплатно отримане або передане майно) або фонд соціальної сфери.
Накопичена частина - кошти, створені понад спочатку авансованих власниками. Ця частина відображається в статтях, що виникають при розподілі чистого прибутку (це нерозподілений прибуток, резервний капітал, інші аналогічні статті).
Власний капітал підприємства має наступні позитивні особливості:
- простота залучення (залежить від власників і не вимагає узгоджень з іншими господарюючими суб'єктами) ;
- високі можливості генерування прибутку (не вимагає виплат позичкового відсотка) ;
- забезпечення фінансової стійкості організації в довгостроковому періоді і зниження небезпеки банкрутства).
Однак йому притаманні й недоліки:
- обмеженість обсягу залучень коштів;
- висока ціна в порівнянні з позиковими істочнікамі;
- невживана ймовірність збільшення рентабельності за рахунок позикових коштів.
В цілому, підприємство, що використовує виключно власний капітал, є найбільш фінансово стійким, але темпи його розвитку стримуються через невикористання можливостей приросту прибутків на вкладені в основний капітал підприємства кошти.