Усна народна творчість як ефективний інструмент виховання дітей
Усна народна творчість є одним з ефективних інструментів у вихованні дітей дошкільного та більш старшого віку. Практично з народження дитина чує від мами потішки, колискові, казки та ін. У дитячому садку і школі дуже часто використовуються ці та інші жанри для розвитку та виховання. Загадки, казки, приказки збагачують емоції, розвивають уяву, а також є відмінним зразком російської мови. Багаті за змістом і формою, ці народні твори дозволяють показати дітям на прикладах деякі моральні цінності.
Усна народна творчість у дитячому садку починає все ширше використовуватися. Існують спеціальні програми для роботи в цьому напрямку, деякі вихователі воліють самостійно вибирати методику. Але, в будь-якому випадку, це одне з найпоширеніших засобів виховання.
Так, діти слухають потішки, вчаться їх повторювати, обігравати, використовувати в своїх іграх. Крім іншого, це сприяє розвитку мови, довільної пам'яті. Загадки можна вчити хлопців не тільки відгадувати, але і придумувати самим. Прислів'я та приказки відіграють величезну роль у формуванні цінностей у малюків. Вони емоційно дуже насичені, і, відповідно, дитина, щоб збагнути сенс сказаного, повинен докласти певних зусиль, що зачіпають не тільки розум, а й почуття, що дуже важливо для морально-естетичного розвитку.
Не можна не сказати, що усна народна творчість для дітей - це, насамперед, казки. Крім того, вони в більшості випадків найбільш цікаві для малюків дошкільного віку. Також цей жанр є найдоступнішим, так як простота і безпосередність викладу дуже близькі до психології дитини. На прикладі багатьох персонажів можна доступно пояснити такі поняття, як "добро", "зло", "жадібність", "сміливість" і т. П. Казка вводить дітей у уявні обставини, змушуючи переживати разом з героєм широкий спектр почуттів. Ставши на бік позитивного персонажа, дошкільник вирішує всі поставлені завдання разом з ним. Це збільшує творчу активність і дозволяє робити висновки, недоступні в інших обставинах.
При цьому вихователі, педагоги і батьки повинні грамотно і відповідально підійти до вибору творів, відповідно з віковими особливостями і цілями, яких необхідно досягти. Так, "Колобок" більш підійде для малюків-дошкільнят, старші діти швидко втратять інтерес до "примітивного" сюжету. У шкільному віці вже можна пропонувати билини, які в більшості своїй подібні зі казками.
Усна народна творчість збагачує словниковий запас дитини, особливо робота з потешками. Це короткі, мелодійні віршики, які часто можуть супроводжуватися певними діями. Вони допомагають у вихованні доброзичливості, дружелюбності, співпереживання. Поступово діти переносять їх в свої ігри.
Так, вдома або в дитячому саду можна зробити куточок, в який поміщаються книжки-малятка, книжки-розкладачки, дидактичні ігри за мотивами фольклорних творів, ілюстрації. Після трьох років (а іноді й раніше) малюки із задоволенням будуть розглядати картинки, переказувати вже знайомі потешки, казки, цікавитися новими.
Дитинство дитини багато в чому залежить від навколишнього середовища. Якщо при цьому батьки і педагоги оточують дитину турботою і ласкою, при цьому збагачуючи заняття з ним, задіюючи усна народна творчість, висока ймовірність, що у нього вже в ранньому віці будуть закладені основні моральні якості, які в подальшому будуть тільки розвиватися. Фольклор не тільки допомагає у вихованні та розвитку, а й просто урізноманітнює будні і свята.