Наслідки травм колінних суглобів. Протезування і реабілітація
Колінних суглобів
Часті пошкодження колінних суглобів виникають через те, що вони розташовуються поверхово. Якщо зафіксувати стопу і різко повернути тулуб, відбудеться надмірне навантаження на зв'язки коліна, в результаті чого вони розірвуться. Такі травми часто спостерігаються у спортсменів, які займаються футболом, спортивною гімнастикою, лижним спортом, легкою атлетикою і боротьбою.
Протезування колінного суглоба
Показання до протезування колінних суглобів
Сюди відносять:
- посттравматичні артрози;
- розвиток колінних опухолей;
- асептичний некроз;
- внутрішньосуглобове перелом стегнової або великогомілкової кістки;
- захворювання надколенніка;
- ревматоїдний поліартріт;
- ураження суглобів при псоріазі, артриті, подагре;
- дегенеративно-дистрофічні патологіі;
- неправильне зрощення колінних суглобів після переломов;
- зміни в кістках або пошкодження зв'язкового апарату;
- захворювання Бехтерева, що супроводжується остеоартроз.
Протезування колінного суглоба є єдиним способом відновлення втрачених функцій нижніх кінцівок. Така операція відрізняється високою точністю, завдяки якій хворого суглоба повертається здоров'я. Процедури подібного роду частіше призначаються літнім особам, оскільки вони ведуть менш активний спосіб життя, ніж молоді люди. Слід зазначити, що імплантовані суглоби можуть прослужити більше двадцяти років.
Реабілітація колінного суглоба після травм
Реабілітація колінного суглоба
Велику роль у ліквідації та попередженні посттравматичних наслідків грають спеціальні фізичні вправи, які є основними факторами, що підтримують життєдіяльність здорових людей і стимулюючими
процеси відновлення у хворих. При комплексному лікуванні захворювань колінних суглобів обов'язково призначається оздоровча фізкультура, яка надає сприятливу різносторонній вплив на організм, контролює венозний відтік, перешкоджає застою крові, нормалізує мікроциркуляцію і попереджає дегенеративні зміни. При виборі необхідного комплексу вправ в першу чергу слід врахувати тяжкість і характер травми, психічний стан хворого, а також ступінь його фізичної підготовки.
При захворюваннях опорно-рухового апарату широко застосовують такі фізіотерапевтичні методи, як магнітотерапія, УВЧ і ультразвук. Ці процедури сприяють зменшенню набряку і зниженню больових відчуттів. Також в реабілітаційних цілях можуть призначатися лазеротерапія, м'язова електростимуляція, а також фонофорез із застосуванням різних лікарських препаратів. Крім того, використовується мануальна терапія, що дозволяє зміцнити м'язи і скоригувати дисбаланс, який виникає після тривалого знерухомлення кінцівки.