Інтубація трахеї: коли час іде на секунди ...

Невідкладні стани організму, коли реанімаційні дії слід приймати якомога швидше, вимагають чітких дій медичного персоналу. Способи реанімації вибираються конкретно на місці в залежності від специфіки ураження, тяжкості стану хворого і можливості провести необхідні заходи невідкладно.

Одним з таких способів реанімації є інтубація трахеї. Показання для інтубації трахеї:

u неможливість вентилювання легенів альтернативними способамі- опір з боку інших органів і тканин (наприклад, досить важко вентилювати легені у вагітних при токсикозі, у людей з ожирінням в області грудини) -

u наявність множинних ушкоджень ребер-

u потрапляння в трахею і бронхи блювотних мас, наявність в'язкого мокротиння у великих кількостях, заповнення ротової порожнини кровью-

u неможливість реанімації серця в межах клінічної смерті (до шести хвилин) -

u необхідність відкритого масажу серця-

u подальше транспортування хворого в лікувальний заклад для проведення реанімаційних заходів.

Також в реаніматології є цілий ряд протипоказань, коли інтубація трахеї застосовуватися не може через загрозу життю та здоров'ю пацієнта. Чи не интубируют при пошкодженнях хребта в шийному відділі, при наявності глибоких поранень шиї, пухлинах, набряках, обмеження рухливості скронево-щелепного зчленування.

Інтубація трахеї, техніка виконання процедури повинна дотримуватися неухильно і проводитися лише медичним персоналом, оскільки неправильна установка інтубаційної трубки може привести до серйозних пошкоджень.

Прилад для інтубації являє собою трубку, яка призначена для забезпечення вентиляції легенів шляхом відновлення прохідності дихальних шляхів. Ця ж трубка служить і для звільнення дихальних шляхів від мокроти, блювотних мас. Застосовується інтубаційна трубка і в анестезіології - нею проводять газовий наркоз.

Медики проводять інтубацію наступним чином: потерпілому придаются лежаче положення, голова максимально відкидається назад. Зазвичай під плечі підкладають подушку, якщо її немає - згортають одяг у формі валика, щоб трохи підняти грудину. Для контролю над введенням інтубаційної трубки використовують ларингоскоп. Зазвичай при введенні інтубаційної трубки проводиться премедикація - введення препаратів для забезпечення безболісної інтубації і міорелаксантів, які розслаблюють мускулатуру для проникнення трубки в трахею. Якщо пацієнт перебуває в термальному стані або в стані клінічної смерті, то інтубація трахеї проводиться без дотримання подібних умов. Часто інтубаціютрахеї доводиться робити епілептикам - в цьому випадку ротова порожнина розтискується насильно і проводяться необхідні дії.

Клинком ларингоскопа притискають надгортанник, тим самим звільняючи доступ до подальшого просування. Корінь язика відтісняється і при показиванія входу в гортань туди вставляється інтубаційна трубка. Розміри трубки коливаються, їх підбирають заздалегідь залежно від віку пацієнта.

Якщо процедура зроблена правильно, то при вдування повітря в трубку можна почути шуми в легенях, помітні рухи грудної клітки, повітря виходить назад. Для очищення дихальних шляхів тонкою трубкою через інтубаційну трубку видаляють вміст.

Інтубація трахеї - дуже відповідальна реанімаційне захід. Якщо вчасно не інтубувати хворого, то його становище погіршується з кожною хвилиною. У той же час при інтубації не варто поспішати - процедура не повинна стати причиною травм дихальних шляхів через поспішність введення трубки. Спроби інтубувати варто застосовувати не довше трьох хвилин - в іншому випадку варто спробувати штучну вентиляцію.