Гастрит зі зниженою кислотністю
Гастрит зі зниженою кислотністю - запальний процес, при якому відбувається зменшення вироблюваного обсягу шлункового соку, зниження його кислотності і здатності розщеплювати їжу. Причинами захворювання може стати регулярний прийом дуже гарячою, грубої їжі, вживання алкоголю і багато інших чинників. Гастрит зі зниженою кислотністю також викликає бактерія Helicobacter pylory. Внутрішніми факторами, що впливають на виникнення
хвороби, стають порушення обміну речовин, ендокринні розлади,
запальні захворювання, аутоімунні порушення.
В результаті захворювання слизові оболонки шлунка пошкоджуються, порушується процес відновлення епітелію, що негативно впливає на роботу залоз. Знижується вироблення соляної кислоти і ферментів, число залізистих клітин зменшується.
Паралельно з цим процесом вміст дванадцятипалої кишки починає вкидатись в шлунок, оскільки порушується його евакуаційна функція. Нудота при гастриті є одним з основних симптомів. Захворювання супроводжується імунними порушеннями - починають вироблятися антитіла до слизової
оболонці, які відповідають за вироблення соляної кислоти і ферментів. Гастрит з
зниженою кислотністю поділяють за ступенем вираженості симптомів,
локалізації, за принципом походження.
Основними симптомами хвороби є тупий біль і відчуття тяжкості в надчеревній ділянці, здуття живота. Часто буває відрижка, неприємний
присмак у роті, пронос. Надалі з'являється сухість шкіри, стоматити,
випадання волосся, заїди в куточках рота, пацієнт різко худне.
Гастрит зі зниженою кислотністю характеризується загальною слабкістю, пітливістю, запамороченнями після прийому їжі, непереносимістю свіжого молока.
Діагностика захворювання проводиться на основі аналізів крові, калу і сечі. Визначається рівень таких ферментів як лужноїфосфатази, транмінази і білірубіну. Пацієнтам призначається УЗД, фіброгастродуоденоскопія з прицільною біопсією, рентгеноскопія шлунка і дослідження секреторної функції.
Гастрит зі зниженою кислотністю лікування
Основою завданням терапії є корекція порушень шлункової секреції. При зниженій, але збереженій функції секреції проводять стимулюючу терапію, при недостатності секреції призначається замісна терапія. Препаратами, що стимулюють секреторну функцію є Лімонтар, Цитохром С, Етимізол, Прозерін, Петагастрин і Гистаглобулин. Замісна терапія призначається тільки у разі неефективності стимулювання секреції.
Застосовують Панзинорм форте, Абомин, Ацидин-пепсин, Пепсидил і Пепсин. Загострення гастриту усувають за допомогою Вентера, Дротаверину, Спазмола, Метоклопраміду, церукал, реглан.
Антибактеріальна терапія, спрямована на придушення бактерії Helicobacter pylori, полягає в прийомі Доксицикліну, Амоксициліну, Омепразолу і тинідазолом.
Для лікування гастриту застосовується вітамінотерапія - полівітамінні
комплекси і фолієва кислота. Обов'язкове дієтотерапія. Нелікарським
методами є санаторно-курортне лікування, фізіо- та фітотерпія.
Для лікування гастриту широко використовується сік чорної смородини, якого
рекомендують вживати не менше одного стакана в день. Ефективним засобом
є сік білокачанної капусти, який приймають за годину до їжі по
півсклянки. Використовують для лікування гастриту сік подорожника. Для його отримання
листя разом черешками пропускають через м'ясорубку і віджимають. Отриманий сік
кип'ятять 2-3 хвилини і приймають за 15 хвилин до їжі по столовій ложці. Дуже
корисно вживання вівсяної каші і різних киселів, в тому числі вівсяного.