Хронологічна таблиця Тютчева (життя і творчість). Федір Іванович Тютчев (1803-1873 рр.)
Федір Тютчев - поет, творчість якого є дорогоцінною спадщиною російської літератури. Його твори різнобічні і багатопланові, його лірика одночасно романтична, пейзажна та філософська, любовна і психологічна. Хронологічна таблиця Тютчева коротко, але пізнавально визначає основні роки життя поета.
Зміст
Дитячі роки поета
Хронологічна таблиця Тютчева в ранні роки життя описує дитинство і молодість поета. Своє саме перший вірш "Люб'язному татонькові" Тютчев написав у віці 15 років. Перебуваючи на домашньому навчанні, Ф. І. Тютчев вже в 12 років займався перекладами од Горація. "Послання Горація до Мецената" було опубліковано в працях Товариства любителів російської словесності, членом якого в п'ятнадцятирічному віці став Федір Тютчев (фото його можна побачити в статті далі).
Юність
Більшість віршів про волю і самовластии були написані вже в студентські роки поета, коли в коло спілкування увійшли досвідчені письменники і критики.
У 1828 році вийшов у світ знаменитий шедевр "Люблю грозу на початку травня", який написав Федір Іванович Тютчев. Вірші поета просякнуті метафізикою. Він майстерно поєднує дві сторони природи: пейзажну і глибоку, внутрішню, психологічну.
Публікації
Після опублікованих в "Современник" віршів "Не те, що мисліть ви, природа", "У задушливому повітрі мовчання" про Тютчева заговорили найвідоміші поети і письменники того часу. Його вірші мали філософсько-символічний зміст. Природа під пером Федора Івановича одухотворяє і олюднювати, зображення і думки про неї ставали єдині. Поет-філософ проникливо відчував неминучий переломний момент у своїй епосі. Творчість Тютчева пройнятий тривогою і трагізмом. Революцію Тютчев ніколи не підтримував, але відчував пристрасний інтерес до яскравих подій історії.
Хронологічна таблиця Тютчева
| 23 листопада (за новим стилем 5 грудня) 1803 | Народився Федір Іванович Тютчев. Біографія великого поета почалася в Орловській губернії (нині Брянська область) |
| 1810 | Тютчева переїхали до Москви, щоб оселитися в своєму будинку у Вірменському провулку. Батьки вирішили призначити синові Федору вихователя і зупинили свій вибір на поета і перекладача С. Є. Раїч. Учитель прищепив Федору Івановичу пристрасть до літератури і поезії з ранніх років, і вже у дванадцятирічному віці Тютчев блискуче перекладав Горація |
| 1812 | При окупації Москви Наполеоном сім'я Тютчева тимчасово переїхала в Ярославль, а після знову повернулася до Москви |
| 1819 | У цьому році була опублікована найперша робота Федора Тютчева - переклад "Послання Горація до Мецената". Восени майбутній великий російський поет вступає до Московського університету на словесне відділення |
| Осінь 1821 | Федір Тютчев стає кандидатом словесних наук. Разом з цим його запрошують на роботу до Європи як понадштатного чиновника |
| 1822 | У липні Тютчев їде в Мюнхен. У цьому місті він живе наступні 22 роки. У Баварії він активно займається перекладами творів таких письменників, як Гейне і Шиллер. У Мюнхені Федір Тютчев сильно захопився німецькою філософією і романтичною поезією, саме в цей час великий російський поет знаходить свій особливий, неповторний стиль |
| 1823 | Тютчев познайомився з Амалією фон Лерхенфельд - незаконнонародженою дочкою короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма III. Тютчев пристрасно закохується в неї і намагається домогтися її розташування. Але поки Федір Іванович був у від'їзді, королівська дочка вийшла заміж за барона, який був товаришем по службі російського поета |
| 1826 | У березні молодий Тютчев одружився на графині Ботмер. Вона була на 4 роки старший Федора Івановича, вдова, у неї було 4 маленьких дітей від першого шлюбу. Поет прожив з графинею Ботмер 12 років, в цьому шлюбі народилися три дочки. Платню Федора Тютчева на той момент було дуже скромне, сім'я була в боргах практично весь час |
| 1828 | Написано одне з найвідоміших російських віршів "Люблю грозу на початку травня" |
| 1829 | Написані вірші "Літній вечір", "Безсоння" і "Бачення", в якому особливо підкреслювалася філософська лірика Тютчева |
| 1830 | Був створений шедевр світової літератури Silentium !, а також "Осінній вечір" |
| 1833 | У лютому поет познайомився з 22-річною Ернестіна Денберг, сестрою публіциста Пфеффеля. Вона була справжньою красунею, повз неї не зміг пройти і Тютчев. Біографія поета-філософа зазнала переломний момент. Його законна дружина Елеонора дізналася про нову пасію чоловіка і навіть хотіла покінчити життя самогубством, але в підсумку простила Тютчева. Цей роман був дуже скандальним, дійшло навіть до того, що Федора Івановича перевели з Мюнхена в Турин |
| 1836 | Сталося вкрай значуща для кар'єри Тютчева подія. Пушкін у своєму журналі "Современник" надрукував вірші Федора Івановича |
| 1838 | 28 серпня дружина Тютчева Елеонора померла. Федір Іванович дуже важко переніс смерть дружини |
| 1839 | Федір Тютчев вирішує обвінчатися зі своєю пасією Ернестіна, незважаючи на те що їх роман викликав скандал у суспільстві. У шлюбі Ернестіна народжує поетові 2 синів |
| 1841 | Поета позбавили звання камергера, він був відсторонений від державної служби |
| 1843 | Тютчев пише переважно політичні статті: "Росія і Німеччина", "Росія і Революція", працює над твором "« Росія і Захід " |
| 1844 | Великий російський поет повернувся до Росії і почав брати активну участь у світському житті країни |
| 1848 | Політичні погляди Федора Івановича дуже імпонували російському імператору Миколі I. Тютчеву знову присвоїли звання камергера і взяли на роботу в Міністерство закордонних справ у Петербурзі |
| 1850 | Федір Іванович закохується в Олену Денісьеву, яка працювала класною дамою в Смольному інституті, в якому проходили навчання дочки поета. У той же час продовжуючи любити Ернестіна, Тютчев вирішує жити на 2 будинки. Олена Денисьева також пристрасно закохується в Тютчева. Вона народила поетові сина і дочку, які згодом мали трагічну в той час життя "незаконнонароджених" |
| 1851 | Поет пише вірш "Як веселий гуркіт літніх бур", "О, як убивчо ми любимо" |
| 1854 | Виходить друком перша збірка віршів Федора Тютчева. У доповненні до "Современника" опублікували 92 вірша поета. Серед них вірш "Остання любов", присвячене Денисьевой. Високо оцінив творчість Тютчева Лев Миколайович Толстой |
| 22 травня 1864 | Олена Денисьева народила від Тютчева ще одного сина. Незабаром після цього вона захворіла на туберкульоз і померла. Тютчев все життя вініл в її смерті себе. Після смерті Олени Денисьевой Тютчев возз'єднується зі своєю дружиною Ернестіна. Наступні роки свого життя поет присвячує політичним проблемам і займається пошуком вірного курсу зовнішньої політики Росії. |
| 1868 | У пресі з'являється другий прижиттєва збірка Федора Тютчева |
| 1 січня 1873 | Тютчев вийшов на прогулянку, але незабаром його привезли назад, половина його тіла була вражена паралічем |
| 15 липня 1873 | Великий російський поет помер у Царському Селі |
Перший шлюб
До народження доньки Анни Тютчев був наповнений найпалкішими почуттями до своєї першої дружини Елеонорі Ботмер. Перед чарами графині мало хто міг встояти.
Друга половина життя
Хронологічна таблиця Тютчева другої половини життя поета насичена подіями. Уже в 1834 році поет завів роман з багатою і освіченою сестрою публіциста Пфеффеля. Після смерті своєї першої дружини Тютчев вступає з Ернестіна в законний шлюб.
У 1848 році поет пише вірш "Море і скеля". У ньому він описує безсилля окремої людини перед стихією, перед природою і нескінченним всесвітнім хаосом.
Остання муза поета
У 1850-1855 роках Тютчев, закохавшись в класну даму своїх дочок Олену Денісьеву, створює "Денисьевский цикл". Його знаменитий вірш "О, як убивчо ми любимо" присвячено саме їй. Любов, яка оспівується в цих віршах, є єдиним сенсом життя, єдиним способом отримати людське, земне щастя. Автор називає її одночасно і блаженством, і безнадією.
Слов'янофільської поезія
28 листопада 1866 поет пише відомий вірш "Умом Россию не понять". У ньому повною мірою відбиваються слов'янофільські погляди, які витончено виклав Федір Іванович Тютчев. Вірші описують особливості російського менталітету, ірраціональність поведінки російських людей, широту і щедрість душі.
Смерть
1 січня 1873 Федір Іванович вийшов на прогулянку, з якою його доставили додому в несвідомому стані. Ліва половина його тіла була паралізована. 15 липня того ж року великий російський поет помер.