Перша Державна Дума Російської імперії
Росія як країна з традиційним патріархальним укладом суспільства досить довго обходилася без законодорадчого органу - Парламенту. Перша Державна Дума була скликана тільки в 1906 році, за указом Миколи II. Таке рішення було необхідним, але досить-таки запізнілим, особливо якщо брати до уваги роки появи її аналогів в інших державах. В Англії, наприклад, Парламент з'явився ще в пізніше Середньовіччя, у Франції - тоді ж. США, які утворилися в 1776 році, створили подібний орган влади практично відразу.
А що ж Росія? У нашій країні завжди дотримувалися позиції сильної централізованої влади царя-батюшки, який повинен був сам роздумувати над усіма запропонованими міністрами законами. Завдяки цьому Перша Державна Дума не з'явилася ні після Смути, ні при Петрові I, ні навіть при Катерині II, яка планувала скликання органу, схожого за виконуваним функціям на Парламент. Були влаштовані тільки колегії.
Протягом усього XIX століття прихильники конституційної монархії (А в Росії таких було хоч греблю гати) висловлювалися за парламентську систему. Згідно з нею, імператор або міністри повинні були розробляти законопроекти, Дума б обговорювала їх, вносила правки і відправляла прийняті нею документи на підпис до царя.
Однак через політику деяких государів, зокрема Миколи I, 1 Державна Дума так в XIX столітті в Росії і не з'явилася. З точки зору правлячої верхівки це було добрим знаком, бо можна було абсолютно не хвилюватися про свавілля в ухваленні законів - всі нитки тримав у руках цар.
І тільки зростання протестних настроїв у суспільстві змусив імператора Миколи II підписати маніфест про заснування Думи.
Перша Державна Дума відкрилася в квітні 1906 року і стала відмінним портретом політичної ситуації в Росії того історичного періоду. У неї потрапили депутати від селян, землевласників, купців, робітників. За національним складом Дума також була неоднорідна. Були в ній українці, білоруси, росіяни, грузини, поляки, євреї та представники інших етнічних груп. Загалом, саме Перша Державна Дума 1906 стала справжнім еталоном політкоректності, якої могли б позаздрити навіть сьогодні в США.
Сумний, однак, той факт, що Перша Дума виявилася абсолютно недієздатною політичним монстром. Причин цьому дві. Перша полягає в тому, що Дума першого скликання стала не законодавчим органом, а свого роду політичною жертвою епохи. Друга причина - у бойкоті Думи з боку лівих сил.
Через цих двох факторів Перша Державна Дума вже в липні того ж року "докотилася" до розпуску. Незадоволені цим були багато хто, в суспільстві пішли чутки з області фантастики щодо остаточного скасування Думи, які, до слова, не підтвердилися. Незабаром була скликана Друга Дума, яка виявилася дещо продуктивніше Першою, але про це вже в іншій статті.
Дума першого скликання стала для російської історії свого роду точкою відліку демократичних перетворень. Хоч вона і була організована пізно, свою роль у розвитку парламентаризму Перша Дума зіграла.
