Лінкор 'Паризька комуна'
1941 ознаменувався запеклою боротьбою на Южно-Українському фронті. Битва йшла за Севастополь, де базувався Чорноморський флот.
Севастопольську бухту становлять 30 заток, ніколи не покриваються льодом. Тут можуть зупинятися суду будь-якого водотоннажності і опади. Стратегічне значення Севастополя було очевидно. Кавказ залишався недосяжним для вермахту до тих пір, поки Севастопольську бухту захищав флот Чорного моря.
Спроба блискавичного захоплення міста і бухти провалилася восени 1941 року. Взимку німці зробили черговий наступ. До кінця грудня німецьким силам залишалося всього 2 км до Севастопольської бухти, і вони посилено готувалися до атаки.
У розпал битви з боку моря в бік противника посипався град снарядів гігантської руйнівної сили. Сили противника були зметені артилерією лінкора «Паризька комуна». Штурм Севастополя силами німецької армії зазнав краху.
Лінкор, або лінійний корабель, являє собою дуже складне і потужне спорудження. Розмір такого корабля може бути з два футбольних поля, а висота - з багатоповерховий будинок. Лінкор озброєний великокаліберною далекобійної двуствольной артилерією, а також захищений бронею. Все це робить корабель справжньою плавучої фортецею. Жоден плавучий об'єкт не здатний протистояти напору лінкора. До 1941 року СРСР мав три лінкора: «Паризька комуна» (Чорне море), «Марат» (Балтійське море) і «Жовтнева революція» (Балтійське море). Побудували лінкори ще в дореволюційні часи по одному проекту. Кілька інноваційних рішень вигідно вирізняло ці кораблі. Перш за все, роль рушійної сили виконувала парова машина, а 4 парові турбіни. Вежі головного калібру оснащувалися не двома, а трьома знаряддями. Вежі були розташовані в лінію, що робило можливим одночасний випуск знарядь з 12 стволів.
Лінкор «Паризька комуна» раніше називався «Севастополь». Водотоннажність судна становила 23 300 тонн. Озброєння становили три вежі з 12 знаряддями і 16 гармат в бортових казематах. На створення цього гіганта з імператорської казни було виділено 40 мільйонів рублів, або 30 тонн золота. 1220 осіб - стільки було потрібно людей, щоб обслуговувати, утримувати та управляти таким кораблем. Це були солдати і офіцери «Паризької комуни». Це був самий точний і далекобійний лінкор в світі.
Революція перевела «Севастополь» в Червоний флот. Корабель отримав назву «Паризька комуна». До 1930 року база лінкора була на Балтійському морі, а потім його направили на Чорне море, де була проведена його повна модернізація. В результаті було збільшено водотоннажність корабля і чисельність екіпажу. Але незважаючи на важкі умови служби, солдати і офіцери «Паризької комуни» пишалися своїм кораблем.
Чорноморський флот був покликаний забезпечити Радянському Союзу повне панування на Чорному морі і знищувати будь-якого супротивника. І це здавалося абсолютно реальним, адже до складу флоту входив корабель «Паризька комуна», 47 підводних човнів, 19 міноносців і 5 крейсерів. За умовами міжнародних договорів, Німеччина не мала права водити кораблі по Чорному морю. Туреччина мала у своєму розпорядженні тільки одним потужним кораблем. Тільки Італія виглядала серйозним супротивником. Її флот мав у своєму розпорядженні 4 лінкорами, 59 есмінцями, 22 крейсерами і 110 підводними човнами.
Початок війни легендарний корабель зустрів на рейді, а опівночі був приведений у бойову готовність. Вже о 3 годині ночі лінкор відбив перший наліт фашистської авіації.
Пізніше німці відправили на знищення «Паризької комуни» свої кращі сили. Корабель не раз рятував радянських солдатів на суші, коли німці були на підступах до Севастополя. Завдяки команді корабля і його чудовому озброєнню вдавалося відбивати атаку за атакою. Через деякий час корабель перестав брати участь у військових операціях, так як загроза з боку авіації була занадто велика. Але його команда зійшла на берег і вступила до лав борються на суші.
Лінкор спустив прапор лише в 1957 році, чим і закінчив велику епоху артилерійських кораблів.