Фіаско ринку
Економіки більшості країн світу є змішаними, в яких регулюючі функції здійснює як сам ринок, так і держава. Саме фіаско ринку і деякі зовнішні чинники зумовили активну участь держави в процесах економічного життя. Будь-який уряд в усі історичні періоди завжди виконувало економічні функції (Збір податків і мит, захист власності, організація грошових потоків), але тільки у ХХ ст. функції і роль держави дуже сильно змінилися. Державний сектор в умовах ринкової економіки виробляє значну частину національного продукту. Уряд регулює економічні процеси і перерозподіл доходів. Недосконалість ринку нерідко позначається на всій економіці країни, і весь ринковий механізм перестає забезпечувати ефективний розподіл різних ресурсів у суспільстві. Для недопущення криз в економічній сфері необхідно посилення ролі держави у контролюванні більшої частини її процесів. Фіаско ринку - це його провал, коли порушуються всі механізми нормального функціонування економіки. До нього можуть призвести такі причини:
- нераціональний розподіл наявних ресурсів;
- монополізація економіки (в цьому випадку переважають ринки з недосконалою конкуренцією);
- нездатність суб'єктів ринку до охорони навколишнього середовища та збереження трудновоспроізводімих ресурсів;
- відсутність інтересів ринку у виробництві різних громадських благ;
- нерівномірний розподіл доходів;
- відсутність механізмів, які враховують зовнішні ефекти;
- нестабільне макроекономічний розвиток.
Прагнучи до досягнення ефективної ринкової економіки, держава проникає в господарство і здійснює заходи економічного та адміністративного характеру, які забезпечують умови досягнення головних макроекономічних цілей. Фіаско - це впровадження державного регулювання в економічні процеси. Воно виконує такі економічні функції:
- забезпечення необхідної правової бази, відповідно до якої буде ефективно функціонувати ринкова система. Прийняття законів, які захищають права власності, регулюють відносини між робочою силою та підприємцями, урядом і підприємцями, а також забезпечують дотримання контрактів, є запорукою ефективного функціонування економіки. Обов'язкове, обгрунтоване, стійке для всіх учасників процесу законодавство надає можливість всім господарюючим суб'єктам робити вільний вибір і планувати діяльність. Здійснюючи цю функцію, уряд сприяє скороченню транзакційних витрат, що веде до найбільш раціональному розподілу ресурсів;
- охорону навколишнього середовища з метою екологічного захисту всієї середовища проживання людей;
- захист конкурентного середовища. При обмеженні конкуренції та підвищенні рівня монополізації ринків знижується ефективність перерозподілу ресурсів, що веде до чистих втрат всього суспільства. З цієї причини держава проводить активну антимонопольну політику, яка спрямована на недопущення створення нових і на боротьбу з наявними монополіями. Боротьба з так званими «штучними монополіями» проводиться поряд з регулюванням господарювання природних монополій;
- контролю над цінами на певні групи товарів;
- визначення мінімальних рівнів оплати праці, допомог, пенсій і компенсацій;
- забезпечення певного рівня освіти і охорони здоров'я;
- стабілізації і стимулювання економіки;
- коригування оптимального розподілу ресурсів та суспільних благ.
Фіаско ринку часто призводить до фіаско держави. Це відбувається в тому випадку, коли воно не може забезпечити оптимальне для суспільства перерозподіл і використання обмеженою ресурсної бази. З цієї причини приймаючи певні заходи щодо усунення фіаско ринку, держава повинна ретельно стежити за всіма можливими наслідками вжитих дій і коригувати їх згідно конкретної політичної та соціально-економічної ситуації в країні.