Самоаналіз уроку
Учитель, як і всі люди, може допускати помилки і вчитися на них. З іншого боку, педагог виконує найважливішу функцію, пов'язану з діяльністю з навчання, розвитку і виховання підростаючого покоління. Тому представникам цієї професії дуже важливо виконувати свою роботу якісно. Для контролю над діяльністю педагога існує ряд заходів, в тому числі і аналіз уроку. Він дозволяє виділити позитивні моменти, звернути увагу на те, з якого боку потрібно працювати над поліпшенням педагогічної майстерності. Проте все ж, можливо, одна з кращих форм аналізу - це самоаналіз уроку. Визначаючи самостійно, наскільки його робота протягом 45 хвилин була ефективна, педагог критично переосмислює свою діяльність, що допомагає йому в майбутньому враховувати деякі моменти.
Самоналіз уроку - це свого роду розкладання уроку на складові, зіставлення завдань кожної з них та їх реалізації, метою чого є порівняти те, що було заплановано, з тим, що було здійснено на уроці. Дає можливість педагогу самостійно оцінити свою діяльність.
До аналізу уроку існує ряд важливих вимог. Одне з основних - це наявність найважливіших знань дидактичного, психологічного та методичного характеру. Учитель повинен володіти вмінням виділяти ті показники і позиції, по яких потрібно аналізувати урок. Йому потрібно враховувати особливості учнів і те, наскільки вони проявляють свої здібності на уроці. Вміння аналізувати обґрунтованість поставлених завдань, як і обгрунтованість плану-конспекту, дуже важливо. Потрібно розглядати самостійність мислення учнів на різних етапах уроку, доцільність дій педагога, зв'язок між різними частинами уроку, методи мотивації. Наприкінці варто порівняти те, що педагог прагнув зробити і те, чого він реально досяг, а також варто намітити заходи, які будуть прийняті з метою усунення недоліків.
Схема самоаналізу уроку приблизно така:
1. Тип, тема, дозування часу.
2. Чи отримали вимоги програми відображення в уроці? Яка була активність учнів? Продумана Чи була методика проведення окремих частин уроку? Що саме варто було б змінити в процесі навчання новому матеріалу?
3. Які цілі розвивального плану були досягнуті? Чи були учні залучені в розумову діяльність (а саме - чи здійснювали вони розумові операції аналізу, синтезу, класифікації та ін.)? Які міжпредметні зв'язки були встановлені?
4. Яким чином здійснювалася виховна робота?
5. Характеристика взаємодії учнів і вчителя, виходячи з дидактичних принципів.
6. Чи були дотримані вимоги до підбору методів?
7. Які саме види діяльності були використані педагогом? Чи був контакт з учнями?
8. Чи були дотримані гігієнічні вимоги? Чи достатнім було освітлення? Чи були учні розсаджені з урахуванням їх росту, зору та ін.?
Самоаналіз уроку в початковій школі, наприклад, істотно відрізняється від того, який буде використаний педагогами, які працюють у старших класах. Тому, безсумнівно, наведена інформація має загальний характер.
Здавалося б, що простіше для досвідченого педагога, ніж самоаналіз уроку? Адже він володіє достатньою кількістю методичних знань для того, щоб розглянути свою ж діяльність. Але насправді для багатьох педагогів куди простіше провести велику кількість відкритих уроків, ніж один раз зробити самоаналіз уроку. Не раз адже бувало, що спостерігач бачить сумну картину - набір формальних фраз замість обґрунтування своїх дій педагогом. Такий страх перед необхідністю в саморефлексії свідчить про деяку нестачі професійних якостей або про те, що система управління всередині школи авторитарна по своїй суті. Щоб не губитися і не збиватися на порожні фрази, аналізуючи себе, вчителю варто користуватися особливою пам'яткою. У багатьох школах такий документ виробляють на засіданнях педради.
Самоаналіз уроку є важливою частиною діяльності вчителя, оскільки його аналіз свого ж власного уроку - це фактично його підготовка до проведення наступного уроку, нерідко з урахуванням своїх же помилок.